Question

Щоб ти написав у листі малому Тарасу Шевченку.Щоб хотілося запитати у нього?Що побажав би одноліткам із минулого століття?​

Answer 1

Кінець 1845-го року Шевченко провів в Переяславі у свого приятеля лікаря А. Козачковського. Поет півтора місяця тяжко хворів і на Різдво (25 грудня) в передчутті близької смерті, написав «Заповіт». В ньому, усвідомлюючи своє значення для України і свою роль не просто Поета, але й батька нації, він заповідав поховати себе на найвищому кургані («могилі»), з якої він міг би прозирати всю свою країну (щоб «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий»). За умов прадавньої степової України на подібну честь і шану могли розраховувати лише найславетніші зі скіфських царів. А поетові тоді був тридцять один рік!

Answer 2

Дорогий малий Тарасе Шевченку,

З радістю би поділився з тобою декількома запитаннями і побажаннями, які б міг мати для однолітків із минулого століття.

По-перше, мене цікавило б, якими були твої улюблені заняття у твоєму віці. Чи любив ти грати у футбол, бігати на велосипеді, чи був ти прихильником якихось конкретних ігор чи хобі?

По-друге, хотілося б знати, якими були твої мрії і амбіції у юнацькому віці. Чи мріяв ти стати письменником і поетом ще тоді, коли був малим хлопчиком? Чи були у тебе інші плани на майбутнє?

Щодо побажань для однолітків із минулого століття, я би побажав їм бути вільними від обмежень того часу і мати доступ до сучасних можливостей навчання і розвитку. Нехай вони мають можливість пізнавати світ, користуватися сучасною технологією, і мати доступ до кращих можливостей для освіти та саморозвитку.

Дорогий Тарасе, це були б мої запитання та побажання. Надіюся, що ми можемо з тобою поділитися думками та відчуттями навіть через час та простір.

З найкращими побажаннями, [Ваше ім'я]