Question

Що означае слово заповiт у назвi першоï частини Бiблiï? Як перекладаэться слово эвангелiя? Чому саме так названо одну з книг Нового Заповiту?​

Answer 1

ברית‎ — угода, договір, союз) лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про створення світу, гріхопадіння і союз Бога із народом Ізраїля; у Новому Заповіті — про спасіння людства від гріха через викуплення його Ісусом Христом своєю

смертю та новий союз з Богом.

Єва́нгеліє = Єва́нгелія («добра новина») — частина Біблії (головна частина Нового Заповіту, так звані Чотириєвангелія — від святих Матфея, Марка, Луки та Іоанна), де вміщено життєпис та повчання Ісуса Христа;

Поняття «Новий Завіт» у теперішньому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Завіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні Івана Богослова (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Завіту відбувалася у складній боротьбі на Вселенських соборах.

Answer 2

Слово "заповіт" у назві першої частини Біблії використовується для позначення двох основних аспектів. По-перше, воно означає набір законів, правил і наказів, які Бог дав народу Ізраїля через Мойсея на горі Синай. Ці заповіти включають Десять Заповідей та інші правила життя, які повинні бути дотримані народом.

По-друге, слово "заповіт" використовується для позначення договору або угоди між Богом і народом Ізраїлю. Цей заповіт був укладений на основі взаємності, де Бог обіцяв захищати і благословляти народ, якщо вони вірно слухатимуть його заповіти і виконуватимуть його волю.

Слово "евангелія" перекладається як "добра вість" або "гарна звістка". Воно використовується для позначення чотирьох книг Нового Заповіту - Матвія, Марка, Луки і Йоана, які описують життя, служіння, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Ці книги мають висвітлювати добру вість про план спасіння людства через Ісуса Христа.

Названо одну з книг Нового Заповіту саме "евангелієм" тому, що вона містить добру вість про прихід і служіння Ісуса Христа на землі, а також його смерть і воскресіння. Ця книга є основоположною для християнства, оскільки вона розкриває істину про Ісуса Христа як Спасителя і надає настанови для вірного послідовання Богу.