Question

Твір-мініатюра на тему книга у моеї сім'ї​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Що стосується моєї сім’ї, то в ній друкована книга має не дуже велике значення. І тому є просте пояснення. Ми живемо в двадцять першому столітті, коли завдяки Інтернету можна знайти все: підручники, твори письменників і поетів, біографії відомих людей та інше. Будь-яка інформація в простій і доступній формі, безкоштовно або за невеликі гроші пропонується зацікавленому користувачеві. При цьому не треба витрачати час на відвідування бібліотеки або придбання друкованих видань. Звичайно, є винятки. Наприклад, завжди цінуватимуться яскраві ілюстровані картинками книжки для маленьких діточок, які вони так люблять перегортати. Жоден комп’ютер або планшет не замінить класичний «Буквар», так само як новомодні навчальні програми не перевершать традиційну методику навчання грамоті.  

Кілька десятків років тому, коли ще не були винайдені сучасні технології, в нашій родині була зібрана солідна домашня бібліотека. У двох кімнатах з чотирьох стояли великі книжкові шафи, які знизу доверху були наповнені книгами. Рідна сестра мого дідуся працювала бібліотекарем в санаторії, завдяки чому навіть найдефіцитніші на той час книги були у нас вдома. Крім того, багато вузькоспеціалізованої літератури придбав мій дідусь. Він цікавився радіоконструюванням та електронікою, купуючи на цю тему книги, брошури й журнали. Частина книг з того часу збереглася й досі. Треба визнати, вони лише даремно займають місце. У багатьох з цих книг викладається застаріла інформація, яка може ввести читача в оману. Крім того, видання радянського часу були суцільно політизовані й просякнуті комуністичною ідеологією. Навіть книги з домоведення і кулінарії, та й ті втратили свою актуальність. Ось чому ми поступово позбавляємося від паперових носіїв інформації

Answer 2

Книга у моїй сім'ї завжди займала особливе місце. Вона була не тільки джерелом знань і розвитку, але й часто ставала засобом розваги і релаксу для кожного з нас.

У нашій сім'ї завжди вважалося, що книга - це диво, яке може перенести тебе в будь-яке місце світу, знайомити з різними культурами і поринути у захопливі пригоди. І я цього також навчилася від своїх батьків і старших родичів.

Наша книжкова полиця завжди була наповнена різноманітними творами - класикою, сучасною літературою, науково-популярними виданнями, пригодницькими романами і багато іншим. Кожен з нас мав свої улюблені автори і жанри, але наші книжки завжди були відкриті для взаємного обміну і відкриття нових літературних світів.

Я особливо полюбляла читати пригодницькі романи - вони допомагали мені відчути адреналін і зануритися у захоплюючі історії про відважних героїв. Мама обожнювала класику - її улюблені автори були Толстой, Пушкін і Гоголь. Вона говорила, що ці книги розширюють її світосприйняття і дають змогу поглибитися у внутрішній світ персонажів.

Тато був великим фанатом детективів і кримінальних романів. Його любимий автор - Артур Конан Дойл і його видатний детектив Шерлок Холмс. Я завжди захоплювалась, коли тато розповідав мені про розслідування цього геніального детектива і разом ми намагалися розгадати загадку кримінальних інтриг.

Книга у нашій сім'ї не тільки зміцнювала наше знання і вміння, але й об'єднувала нас. Вечорами ми усі сідали разом біля каміну і вчитувалися у свої обрані твори. Це був час спільного читання, обміну враженнями і обговорення книг.

Книга у моїй сім'ї - це не просто набір сторінок зі словами, вона стала символом нашої любові до знань, розвитку і взаєморозуміння. Вона навчила мене бути відкритою до нового, вміти сприймати і розуміти інших людей і розширювати свої горизонти.