Question

Реалістичні та фантастичні стилі із Балади "Вільшаний король"

Answer 1

Ответ:

Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.

Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби “в імлі нічній” – королівнами, що “до пісні

й танцю в полі зійшлись”.

Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то “лісовий” демон “хапає і мучить, злий!”

Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але “син покинув навіки світ”.

Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи допомогти своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.

Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.

Answer 2

Балада "Вільшаний король" Йоганна Вольфганга фон Гете є прикладом поєднання реалістичного та фантастичного стилів. Реалістичний стиль проявляється в описі реальної ситуації, коли батько з сином їдуть на коні через ліс в негоду. Автор використовує деталі, що створюють атмосферу темряви, холоду, страху та безнадії. Наприклад:

- Хто пізно так мчить у час нічний? - Чогось боїться і мерзне син - Насилу додому доїхав він - В руках уже мертвий лежав його син

Фантастичний стиль проявляється в описі надприродної істоти, яка вабить до себе дитину. Автор використовує елементи народної міфології, що пов'язані з вільхою, болотами та духами. Наприклад:

- Король вільшаний он там стоїть! - Він у короні, хвостатий пан! - Будемо гратись в оселі моїй - Дочки мої у танку в цей час

Поєднання реалістичного та фантастичного стилів створює контраст між раціональним та ірраціональним, між світоглядом дорослого та дитини, між життям та смертю. Автор залишає відкритим питання, чи справді існує вільшаний король, чи це лише галюцинація хворого хлопчика. Таким чином, балада викликає у читача емоції жаху, співчуття, суму та роздуми.