Question

1.Мораль байки Г. Сковороди "Бджола та Шершень" можна визначити афоризмом А Хто труда не докладе, той до добра не прийде. Б Любов виникає з любові. В Дерево по плодах пізнається. Г Мудра людина, яка в природженому ділі трудиться. 2. Установіть відповідність між реплікою із "Слова о полку Ігоревім" і персонажем твору, якому вона належіть. репліка 1. Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, // Ніж полону зазнати! Персонаж твору А Ігор Б Кончак 3. ​Укажіть літературознавчий термін за його визначенням. Коротке судження, яке в лаконічній формі містить глибоку філософську думку.​ 4. Доведіть, що твір Г. Сковороди "Всякому місту-звичай і права" має ознаки сатиричної поезії​.​

Answer 1

Ответ:

1 Г

2А

3Афоризм

4 Сам жанр нам вже це доводить

Объяснение:Жанр: ліричний вірш (філософсько-сатиричний)

Answer 2

1. Мораль байки Г. Сковороди "Бджола та Шершень": Мораль даної байки можна визначити афоризмом "Хто труда не докладе, той до добра не прийде". У байці Сковорода показує, що працьовитість і труд — це ключ до успіху і добробуту. Лінивці та ті, хто не цінує працю, не заслуговують на позитивні результати.

Також у байці ми можемо відзначити ідею, що взаємодія, допомога одне одному і співпраця можуть призвести до спільного добра, як відзначено у метафорі бджіл і шершнів.

Щодо "Любов виникає з любові" та "В дерево по плодах пізнається", ці вислови вказують на закон природи, де результати чи якість наших вчинків визначають наше оточення та наше майбутнє.

2. Відповідність реплік з "Слова о полку Ігоревім" та персонажів: - Репліка 1: "Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, ніж полону зазнати!" Персонаж: А. Ігор

- Репліка 2: "Сокіл взяв великого яструба, ворона — чорного гарпію." Персонаж: Б. Кончак

3. Літературознавчий термін: - Афоризм: Коротке судження, яке в лаконічній формі містить глибоку філософську думку.

4. Доведення сатиричної поезії у творі Г. Сковороди "Всякому місту-звичай і права": У даному творі Г. Сковорода використовує гострий гумор, іронію та сарказм для висміювання соціальних, політичних та моральних вад суспільства свого часу. Автор ставить під сумнів загальноприйняті норми та цінності, викриває гипокризію та дурість людей. Таким чином, твір має ознаки сатиричної поезії, оскільки він за допомогою гострого слова та глибокого сенсу висміює негативні явища суспільства.