Вопрос задан 19.06.2023 в 06:12. Предмет Литература. Спрашивает Зінчук Саша.

твір-роздум на тему підтримайте або спростуйте думку про те, що позиція автора у вірші "Всякому

місту звичай і права" є суголосною з моральними принципами українців.​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Кудрявцев Андрей.

Ответ:

У творчій спадщині Григорія Сковороди значне місце посідають поетичні твори. Тридцять віршів, які назвав піснями, він об’єднав у збірку «Сад божественних пісень». Сатиричне спрямування має десята пісня збірки «ВСЯКОМУ МІСТУ — ЗВИЧАЙ І ПРАВА». Створивши окремі художні деталі, які відображали різні соціальні вади, Г. Сковорода намалював широку картину тогочасного суспільного ладу, дав йому оцінку. Автор гостро висміює різних представників тодішнього панства: поміщика, який «безперервно стягає поля», тобто маєтки, землі; панського попихача, який «для чинів тре кутки»; купця, який обдурює людей. У вірші автор викриває і представників тодішнього судочинства («ладить юриста на смак свій права»), засуджує тогочасну систему освіти, від якої «учню тріщить голова», життя великосвітських панів-п’яниць, розпусників, картярів. Перед нами — загальна картина суспільства, яке письменник вважає нерозумним і безчесним. Та прийде кінець — смерть, яка зрівняє усіх: і мужика, і царя. Не буде вона страшною лише тим, у кого «совість, як чистий кришталь». У творі вжито чотиристопний дактиль. Кожна строфа вірша складається із шести рядків. У чотирьох перших автор відображає ті чи інші риси живої дійсності, а у двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми. Остання строфа передає ідейну спрямованість сатиричного твору. Потворному життю представників кріпосницького суспільства він протиставляє свій морально-етичний ідеал мудрої людини, яка знає справжню ціну життя і має «совість, як чистий кришталь». Вірш побудований на виразній антитезі, що є характерною ознакою бароко. Остання строфа підсумовує полеміку двох життєвих настанов — тілесної й духовної. Мірилом справжньої вартості, істинності цих цінностей є смерть (мотив смерті теж притаманний для поезії бароко). Близькість за формою до народної пісні та актуальність поезії наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зробили її надзвичайно популярною народною піснею.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Твір-роздум на тему "Позиція автора у вірші 'Всякому місту звичай і права' і її відповідність моральним принципам українців"

Вірш "Всякому місту звичай і права" є твором, який висловлює погляди на стосунки між людьми та містами, на взаємини між різними культурами і способами життя. Позиція автора в цьому вірші може бути сприйнята як відображення загальних моральних принципів українців, але варто звертати увагу і на різноманітність думок та поглядів в сучасному суспільстві.

Автор, можливо, намагається донести ідею, що кожен народ, кожне місто має свої традиції, своє світосприйняття і стиль життя, які слід поважати. Це може відображати моральні принципи взаємоповаги, толерантності та розуміння різноманітності.

Однак важливо також врахувати, що погляди на моральні принципи можуть різнитися серед різних людей і груп. Українське суспільство, як і будь-яке інше, складається з індивідів із різними переконаннями, культурними особливостями та життєвим досвідом.

Отже, чи є позиція автора у вірші суголосною з моральними принципами українців, це питання, на яке може не бути однозначної відповіді. Сучасне українське суспільство має багато граней і динамічно розвивається, враховуючи різноманіття думок і поглядів своїх громадян.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос