Question

Написати твір на тему ,,Мої роздуми після прочитання поезій До Фу"Не з інтернету​

Answer 1

Китай не тільки далекий від нас за відстанню, а й так само далекий своєю культурою. Інша нація, інші традиції та звичаї, ми різні з цим народом навіть у дрібницях. Але духовний світ українців багато в чому схожий на духовний світ Піднебесної. Хоча свої думки можна виражати по-різному, та від цього їх схожість не щезне. Саме тому в глибині душі ми добре розуміємо мистецтво цієї країни з великою історією і культурою, одним з представників якої є і відомий китайський поет Ду Фу.

У багатьох своїх поетичних творах Ду Фу підіймає тему війни і миру, тему життя і смерті. Це цілком зрозуміло, адже на долю поета випало багато важких випробувань. Він випив гірку чашу, до країв наповнену боями, заколотами, бунтами, немилістю імператора, скитаннями, нестатками, відірваністю від родини і всього того, що було йому дорогим. Цією тепкою настоянкою просякнуте усе життя Ду Фу, уся його творчість. У своїх віршах поет виливав свою спрагу за мирними часами, ностальгію за рідними краями, печаль і тугу за сім’єю.

У своєму вірші «Пісня про хліб і шовк» Ду Фу докоряє своєму невидимому співрозмовнику, що хоч в країні тисячі маленьких і великих міст, в жодному з них немає миру та злагоди. Майже кожне місто має своє військо, яке замість того, щоб засіювати поля, засіює рідну землю болем і смертю. Поет запитує: коли ж закінчаться ці руйнівні часи, коли ж знову люди займуться шовківництвом і знов у почнуть співати? І що ж треба зробити, щоб так залишалося вічно, та й взагалі, можливе таке, чи ні? Такі патріотичні запитання звучать у багатьох його поетичних творах, а в інших можна прочитати їх між рядків.

Немало віршів Ду Фу присвятив своїм рідним і близьким. Серед цих віршів і поезія «При місяці згадую брата». Поет спостерігає, як переливаються роси у місячному сяйві і згадує, що таку саму картину бачив колись давно і в рідних краях, де пройшло його дитинство, краях, до яких шлях закритий назавжди. Своїм знайомим блиском краплі роси викликають у автора невимовну журбу за тими, з ким його на все життя розлучила війна.

Історія нашої рідної України, як і історія Китаю, має немало слідів, що залишилися після кривавих війн. Українці не з чуток знають, що таке війна, що таке біль та туга за рідними, що таке повоєнне спустошення. Ці знання передаються нам із покоління в покоління на генетичному рівні, тому почуття та мотиви творів Ду Фу добре зрозумілі нашим співвітчизникам, вони дуже схожі на ті, якими насичували свої віршу найвідоміші і найталановитіші українські поети.

Відомо, що розуміння самого себе приходить через розуміння інших. Заглибившись в символи і образи поетичної творчості Ду Фу, ми отримуємо шанс зрозуміти інших і побачити самих себе.

Answer 2

Мої роздуми після прочитання поезій "До Фу"

Після прочитання поезій "До Фу" мої думки розлетілися по просторах душі, змушуючи мене зануритися в глибину власного буття і роздумувати про сутність людського існування. Ці поезії, написані в VII столітті, все ще мають потужний емоційний вплив і викликають глибоке відчуття співпереживання.

"До Фу" - це збірка поезій, написаних великим китайським поетом Ду Фу. Його твори стали справжньою піснею його народу і пережили випробування часу. Кожна поезія відкриває для мене нові грані людського буття, відображаючи радість, тугу, надію та скорботу. Читаючи ці поезії, я почуваю, що Ду Фу переносить мене через час і простір, дозволяючи мені зануритися відразу в декілька епох і відчути глибокий зв'язок з минулим.

Одна з найбільш вражаючих поезій, яку я зустрів в цій збірці, - "Осінь на річці Чань". Ця поезія передає красу природи восени, але водночас вона викликає в мені почуття меланхолії і туги. Кожен рядок описує яскраві кольори опадаючих листя, холодний вітер і віддалені гори. Це нагадує мені про крихітність людського існування у великому космосі і про те, як швидко час минає. І хоча це може звучати меланхолійно, я все ж відчуваю диво і вдячність за можливість насолоджуватися красою природи навіть у наймінливіші моменти.

Інша поезія, яка зачепила моє серце, - "Плесо Юньцзян". Ця поезія розповідає про долю молодого воїна, який загинув у битві. Душевна скрута, яку відчуває головний герой, переповнює мене болем і сумом. Ця поезія нагадує мені про жертовність людей, які віддають своє життя заради ідеалів і своєї країни. Вона змушує мене задуматися про ціну свободи та значення миру.

Поезії "До Фу" - це не просто рядки на папері. Вони є живими творами, які здатні перетворити мої думки і почуття. Читаючи їх, я відчуваю, що доторкнувся до величі і внутрішньої суті поета, адже кожна поезія є втіленням його душі. Вони надихають мене на подорож у світ поезії, де слова стають крильми, що несуть мене в невідомі простори.

Таким чином, після прочитання поезій "До Фу" я відчуваю, що мої роздуми стали глибшими і багатшими. Ці твори допомагають мені зрозуміти світ навколо мене, сприяють розвитку мого естетичного смаку і дають можливість зануритися в епоху, яка була далекою від мене за часом. Я вдячний Ду Фу за його поезії і почуття, які вони викликають у мене, і з нетерпінням чекаю на нові почуття, які принесе світ поезії.