Question

Твір роздум на тему чому нас вчить трагічне минуле​

Answer 1

Ответ:

Наша література – явище унікальне і неповторне, вона завжди відлунювала життя, була наповнена реальним змістом, утверджувала високий морально-естетичний ідеал і була підкорена такій же високій патріотичній ідеї. З перших років свого існування українська література вирішувала важливі проблеми соціального і державного будівництва, використовувалась як своєрідний щит, об який постійно розбивались ворожі ідеології і доктрини. Міцність та надійність цього щита перевірялась протягом століть. Більше того, наша художня творчість, особливо у часи середньовіччя, не тільки повністю задовольняла прагматичні потреби в політичній і духовній сферах життя суспільства, а й сама ефективно впливала на нього, пробуджуючи національну свідомість, виховуючи естетично. Що ж стосується гармонічного поєднання ідеологічних функцій і рівня художньої майстерності, то воно залишається неперевершеним зразком, ідеалом, про який навіть досі ми можемо лише мріяти.

Сьогодні важко визначити, коли з’явилися наші перші літературні твори. Вони поховані у часі. До нас дійшли лише ті витвори таланту наших предків, які датовані початком ХІ століття. Якщо навіть погодитись з тим, що до цього моменту літературне життя у державі тільки зароджувалося, то, усе одно, потрібно зазначити: десятки, а, можливо, і сотні років мовчання для давньої української літератури стали роками активного і свідомого накопичення художнього досвіду, вивчення і освоєння усної народної поетичної творчості, а також літературних традицій інших народів – далеких і близьких, – щоб згодом вибухнути творами вражаючої ідейно-художньої довершеності. Є глибоке переконання, що не тільки прогресивні політико-економічні зрушення, не тільки військова міць, а й рівень художньої культури і, зокрема, літератури вивів нашу державу “з варварства” і допоміг увійти у сім’ю освітчених народів Європи. Увійти не на правах нерідної дитини, а на правах її поважного і шановного члена.

Разом із державою наша література переживала соціальні і політичні катаклізми, часи розквіту, занепаду і чергового відродження. Не випадково періоди розвитку літератури співпадають з найважливішими періодами в розвитку держави.

У 1037 році престол у Києві завоював Ярослав Мудрий. Він одним із перших серед київських князів зрозумів величезне значення книжної мудрості як для кожної окремої особи, так і для країни в цілому. Не випадково у давньому літописі “Повість временних літ” Ярославу присвячені саме такі рядки: “І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризьці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.

Answer 2

Трагічне минуле є невід'ємною частиною нашої історії, і воно може викликати різні відчуття та навчати нас важливим урокам. Такий досвід може мати значущий вплив на наше сучасне життя та формування майбутнього. Ось кілька аспектів, які можуть бути враховані при роздумах на цю тему:

1. Уроки історії: Трагічні події минулого нагадують нам про важливість вивчення історії. Здатність розуміти та аналізувати минуле допомагає уникати повторення подій, які можуть призвести до трагічних наслідків. Ми вивчаємо історію, щоб покращити наше розуміння світу і приймати більш обґрунтовані рішення.

2. Розвиток емпатії: Трагедії минулого можуть навчити нас співчуттю та емпатії. Розуміння страждань і втрат інших людей допомагає нам бути більш чутливими до потреб та проблем інших. Це може служити основою для побудови кращих відносин та суспільства в цілому.

3. Збереження пам'яті: Трагічне минуле може вчити нас важливості збереження пам'яті. Пам'ять про події, такі як війни, катастрофи чи порушення прав людини, важлива для того, щоб уникати забуття та знову стикатися з подібними трагедіями. Пам'ять слугує своєрідним попередженням та стимулом до дії.

4. Формування ідентичності: Трагічне минуле може впливати на формування нашої особистої та колективної ідентичності. Важливо розуміти своє минуле, навіть якщо воно болюче, для того, щоб зрозуміти, хто ми зараз і як ми можемо вдосконалити себе та своє оточення.

5. Зміна світогляду: Трагічне минуле може перетворити наш світогляд та погляд на життя. Після стикання з труднощами та випробуваннями може з'явитися нове розуміння цінностей, бажань та цілей. Це може бути важливою джерело росту та розвитку особистості.

Отже, трагічне минуле вчить нас багатьом різним урокам, які можуть бути застосовані в нашому сучасному житті. Важливо не лише згадувати ці трагедії, але і намагатися розуміти їхні причини та наслідки, щоб ми могли будувати світ, який враховує ці уроки та працює над уникненням схожих помилок у майбутньому.