Question

Срочно!!! 50 баллов Роман як жанр у творчості Ф.М.Достоєвського ( как можно больше текста)

Answer 1

Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії – з інтуїтивістськими елементами, Достоєвський збагатив



жанр реалістичного роману XIX століття новими художніми особливостями. Улюблений метод письменника – зібрати велику кількість своїх героїв в одне місце та змусити розкриватися їх образи у зіткненні почуттів та ідей, ніби без втручання автора-оповідача. Романам Достоєвського був властивий поліфонізм як метод художнього мислення. При цьому досягалось, з одного боку, відчуття численності співбесідників, з іншого – окремість кожного голосу, що вів свою тему самостійно, майже рівноправно з голосом автора. У межах злочинно-авантюрного сюжету поставали глибинні ідеологічні, соціально-філософські проблеми.


Самі злочинні сюжети романів Достоєвського несли не просто інформативну функцію, але й, втілюючи об’єктивні закони тогочасного суспільства, відображали художню концепцію Достоєвського, його світогляд. Злочин, як крайній ступінь порушення суспільних норм, відображав трагічну сутність дійсності та соціальні протиріччя. Характери героїв розкривалися Переважно у найгостріші моменти, коли все накопичене ними у попередньому житті раптом виливалося у екстраординарний вчинок. Неочікувані, навіть не виправдані спочатку дії персонажів письменник мотивує глибоко прихованими психологічними причинами, наявністю у людській натурі різнобічних взаємовиключних потягів та пристрастей. Незвична динамічність композиції, відчуття катастрофічності того, що діється, драматична напруженість у розвитку конфліктів, експресивність написання виявилися вражаючим художнім відкриттям, що чудово слугувало меті відображення найскладніших морально-психологічних та соціально-філософських проблем. Достоєвський зумів передати у художніх образах не тільки потік подій, людських доль, духовну боротьбу, але і трагічні конфлікти у духовному житті суспільства. У своїх інтелектуальних романах Достоєвський майстерно малював найгостріші поєдинки думок, трагічних зіткнень ідей та світоглядів. Улюблена письменником форма сповіді героїв, що проявлялася у діалозі з духовним противником, досягала нещадної відвертості, виявляла трагічну діалектику глибинних почуттів та думок персонажів.
Творам Достоєвського, написаним у жанрі роману, найменш властива епічно спокійна манера оповіді. Їм притаманна гострота чисто драматичних жанрів та багатство художніх образів.

Answer 2

Роман як жанр у творчості Ф.М. Достоєвського є одним з найважливіших аспектів його літературної спадщини. Достоєвський вважається одним з найвидатніших російських письменників, і його романи відіграють велику роль у розвитку світової літератури.

Один з найвідоміших романів Достоєвського - "Злочин і кара" - є класичним прикладом його творчості. Роман розповідає історію студента Раскольникова, який вбиває стару убогу землячку. Цей роман є не просто історією злочину, а й глибоким філософським та психологічним дослідженням. Достоєвський розглядає теми гріху, совісті, моралі, людської натури, а також питання віри і релігії.

Ще одним визначним романом Достоєвського є "Брати Карамазови". Цей роман розповідає історію родини Карамазових, де кожен член родини має свої власні невирішені конфлікти та проблеми. Роман досліджує питання моралі, справедливості, духовності і смислу життя.

Одним з основних аспектів романів Достоєвського є його вміння створювати складні і багатогранні персонажі. Його герої часто мають внутрішні конфлікти, моральні дилеми і пошуки сенсу. Це робить його романи багатими на психологічну глибину і дає читачам можливість зануритися в світ внутрішніх переживань героїв.

Романи Достоєвського є важливими не тільки з літературного погляду, але й з соціального і філософського. Вони показують складність людського буття, розкривають проблеми суспільства і розмірковують над ними. Це робить його творчість актуальною й сучасною навіть у наш час.

Узагалі, романи Достоєвського характеризуються глибоким психологізмом, витонченою мовою та багатошаровістю сюжету. Вони викликають в читача сильні емоції, змушують задуматися над важливими питаннями і залишають слід у серцях своїх читачів.

Отже, романи Ф.М. Достоєвського відіграють важливу роль у розвитку літературного жанру роману. Його творчість є незрівнянною і досі залишається актуальною для сучасного читача. Це свідчить про велику вагомість його романів у світовій літературі.