Question

Завдання Опишіть будь-який предмет, явище, незвично, художньо, образно. Використовуйте свою фантазію, це допоможе вам вдало підібрати порівняння, метафори. Уявіть собі ці предмети чи явища живими: що вони відчувають, на кого вони подібні.

Answer 1

Ответ:

як варіант, може щось підійде  - колись писала казку про осінь

Сини  Осені  

Жила-була на світі Осінь. І дуже  всі її любили, бо вона була і гарною, і доброю, і щедрою, а що вже роботящою. І було у неї троє синів. Всіх  трьох мати любила  однаково, хоч  і  на вдачу  хлопці  були дуже  різні.

Старший син веселий, лагідний, слухняний, мамин помічник. І у полі, і у садку мамі допомагає щедрий  урожай  збирати та до комори на зиму ховати. Очі у нього син-сині, як небо, чуб  кольору спілої пшениці. Назвала його мати Вересень, тому  що в той рік, коли він  на світ появився дуже  вже щедро вродив верес. Верес - така  рослина з нектару якої  бджілки роблять пахучий і корисний мед.  Як гляне мати на сина, так здається  ті пахощі  медові  і чує.  

Середній син веселун та розбишака. Байдуже йому, що павутиння  бабиного літа  не тільки  всі кутки в хаті заплели, а й по вулиці літає. Знай собі  малює. Одного разу десь відшукав пензлика, фар-би і  геть усе навколо розмалював у різні кольори: жовте і червоне листя  на  деревах, зелені  травинки з позолотою. Мати-Осінь  побачивши  те спершу гримала на сина, а потім сказала: - Що ж сину, якщо ти вже такий хист до малювання маєш, полюбляєш  різні кольори назву тебе Жовтнем.

Наймолодший  син – Листопад. Хоч і найменший, зате такий вже серйозний, ніби аж сердитий. Листя з дерев зриває, холодним  вітром голі дерева студить, небо  важкими  сірими хмарами  вкриває.  Мати знає як наймолодшого сина втішити – дуже він радіє, коли на білому коні над лісами-полями пролітає, все навкруги  білим сніжком  вкриває.  

Объяснение:

Answer 2

Уявіть, що я відкриваю для вас двері до світу, де ідеї - це живі створіння, що рухаються та дихають своїм власним способом. Кожна ідея - мов унікальний персонаж, здатний відчувати, мріяти та реалізовувати себе в цьому нескінченному танці творчості.

Уявіть, що ідея - це метафоричний сад, де кожен квітка символізує окрему ідею, а їх аромат наповнює простір натхнення. Ідеї в цьому саду ростуть, розквітають та зникають, залишаючи свій слід у світі творчості.

Кожна ідея має свої власні емоції - від радості до туги, від нетерпіння до спокою. Вони відчувають своїм власним серцем, яке б'ється в такт ритму творчості, сповненого невичерпним потоком ідей.

Ці живі ідеї подібні на вітрила кораблів, що плавають по безкраїх океанах уяви. Вони рухаються за вітром творчості, піднімаючи вітер своїх ідей та змінюючи напрямок свого подорожі залежно від обставин.

Таким чином, ідеї - це живі створіння, що відчувають, мріють та мандрують у світі творчості, надихаючи нас на нові відкриття та досягнення.