Question

Срочно!твір-роздум на тему «Древня мудрість Божих заповідей»​

Answer 1

Ответ:

Для мене найважчою заповіддю із десяти є друга: “Не створюй кумира собі”. Я можу її повністю спростувати. Річ у тім, що людина, яка прагне до якихось висот потребує кумира. А кожна людина, яка хоч щось із себе представляє у цьому житті прагне до своєї великої цілі. Кумир їй вкрай необхідний, тому що ми мусимо на когось рівнятись.

Пройти абсолютно свій шлях – неможливо. Ми мусимо повторювати за сильнішими, – це принцип еволюції, який, до речі, Біблія не розділяє. Вже по цьому можна судити про достовірність знань, які надаються у книзі

написаній дві тисячі років тому і зокрема у цій заповіді.

Але все ж, можливо я роблю поспішні висновки. Чому взагалі ця заповідь написана у Святому письмі, для мене загадка, тому що гріхом це назвати важко. Гаразд, ну створю я собі кумира, ну піду його шляхом. Що з того?

Можливо я когось вбив, чи скривдив? Причинив комусь біль, чи дискомфорт? – Аж, ніяк. Негативних наслідків у цього “гріха” немає. Але тим не менш така заповідь є і вона одразу друга по списку.

Віруючі люди будуть із піною на губах доводити правильність написаного у ній, як і кожного слова у Біблії, проте вибір за кожним з нас і я надаю перевагу

більш раціональному та критичному мишленню і вважаю цю заповідь не основаною ні на яких логічних висновках, тому не прийнятною для вивчення. Не можна стверджувати, що уся Біблія переповнена тільки такими заповідями. Там є багато корисного і цікавого, вартого до ознайомлення.

Ця інформація зближала та об’єднувала народи протягом багатох сотень років, дозволяла уникати війн. Але зараз більшість цієї інформації явно застаріла і вимагає реконструкції, а то й заміни.

Незнаю чи це по цій темі текст, якщо не правильно то вибач

Answer 2

Древня мудрість Божих заповідей

Серед безлічі мудрих настанов, які зустрічаємо у світовій літературі, релігійних текстах та філософських трактатах, особливе місце займають Божі заповіді. Ці древні мудрість інструкції були дані людству для його власного благополуччя, мирного співжиття та розвитку.

Перша заповідь закликає нас шанувати Бога і не мати інших богів перед Ним. Це направлення до внутрішньої духовності, до зосередження на вищому началі і відмові від повного підпорядкування матеріальним цінностям. Це заповідь про віру і довіру в Божу силу та провидіння.

Друга заповідь закликає нас не робити собі кумира, не вкладати нашу віру і надію в матеріальні образи або створені нами речі. Це виклик до саморефлексії і зосередження на внутрішньому світі, на духовному зростанні та розвитку. Ця заповідь нагадує нам, що справжнє щастя і задоволення не можуть бути досягнуті за допомогою матеріальних благ, а лише шляхом глибокого пошуку внутрішнього сенсу та духовної гармонії.

Третя заповідь викликає нас шанувати святе ім'я Боже та не вживати його бездумно або зловживати ним. Це заповідь про шанобливе ставлення до високих цінностей та святості. Вона нагадує нам про вагомість слів, які ми вживаємо, і про нашу відповідальність за нашу мову. Заповідь закликає нас дошкуляти проявляти повагу до Божого імені, а також до імен інших людей