Question

Твір на тему ''Зображення другої світової війни у творах європейських поетів'' Будь ласка поможіть !!!​

Answer 1

Ответ:

Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі

(на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова)

Війна — це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі — людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців.

У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над людиною, проти війни, яка знищує в людині людське і перетворює її на потвору з психологією тварин. Саме такий підхід у зображенні війни спостерігаємо у творах Г. Белля, В. Викова, Я. Івашкевича, В. Некрасова.

Війна у творах німецького письменника Геріха Белля — це війна переможених. Він зображує її останній період — період відступу і поразки, проте Белля цікавила не війна як така, а людина на війні. "У величезній кількості жертв, — говорить він, — губиться окрема людина...", саме ця окрема людина, її страждання стають центральним об'єктом зображення.

Герої Белля — солдати, єфрейтори, фельдфебелі, обер-лейтенанти — прості служаки, виконавці чужої волі, шо не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Белль не виправдовує їх — він співчуває їм як людям.

Маленьке оповідання Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." пронизане величезним антивоєнним пафосом, до того ж йдеться не тільки про заперечення фашизму, а й будь-якої війни.

Сюжет оповідання будується на поступовому впізнаванні головним героєм, молодим пораненим солдатом, гімназії, в якій він навчався протягом восьми років і яку залишив всього три місяці тому, коли був відправлений прямо від шкільної парти на фронт.

Детально змальовуючи реквізит гімназії тогочасної фашистської Німеччини (погруддя німецьких володарів від "великого курфюрста до Гітлера", "взірці арійської породи" на стінах, погруддя Цезаря, Цицерона, Марка Аврелія, Гермесова колона, зображення Зевса, Ніцше і т. п.), Белль показує читачеві, що подібний реквізит відповідає певній системі виховання і в даному випадку — виховання расизму, власної вищості і непереможності.

Ковзаючи поглядом по всіх картинах і скульптурах, герой залишається байдужим, тут все для нього "чуже". І лише потрапивши на операційний стіл, що знаходився в залі для малювання, він впізнає на дошці напис, зроблений його рукою: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...". "Побачити своє письмо — гірше, ніж побачити себе самого в дзеркалі, — куди більше ймовірності. Ідентичність власного письма я вже ніяк не міг узяти під сумнів". І в цю ж мить він усвідомлює і свій стан — у нього немає обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилась система виховання, яку встановили "вони" (фашисти) в гімназії Святого Хоми, християнській гімназії, один із постулатів якої, напевно, збігався з біблійною заповіддю: "Не вбий!". Школа, яка готувала до смерті, сама перетворилася на трупарню: в підвалах складали мертвих солдатів.

Не випадково вчитель примушував писати на дошці саме давньогрецький двовірш Симоніда Кеоського про битву спартанських воїнів під Фермопілами. Вірш про цю битву — давня формула подвигу у справедливій війні.

Спартанці загинули всі до одного, захищаючи батьківщину: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив: тут всі ми полягли, бо так звелів нам закон". Фашисти по-фарисейськи прагнули ототожнити себе зі спартанцями. Вбиваючи в голови молоді ідею про справедливі війни, готуючи їх до героїчної смерті, фашистські ідеологи насправді готували для Гітлера "гарматне м'ясо" — таке необхідне йому для звершення його антилюдських намірів.

Білоруський письменник Василь Биков теж написав чимало яскравих творів, присвячених другій світовій війні ("Третя ракета", "Альпійська балада", "Пастка", "Мертвим не боляче", "Круглянський міст", "Сотников", "Обеліск", "Дожити до світанку" та ін.). Його герої — звичайні люди. Але в хвилину найтяжчого випробування вони готові на самопожертву, поводять себе як справжні люди, благородні і сильні духом.

Такий і є герой повісті "Альпійська балада" Іван Терешко. Чотири рази втікав він із полону; думає не про себе, а про інших. Після багатьох страждань, принижень і мук його зачерствіла душа не здатна співпереживати і кохати. Кохання спалахує несподівано, наперекір всім смертям. Втікачі — російський солдат та італійська дівчина — переживають щастя кохання за якусь мить до смерті. І в останню мить Іван думає не про себе, а про Джулію — сам гине, а її врятовує. Цим фіналом автор стверджує непереможність людяності і приреченість фашизму.

Answer 2

Зображення Другої світової війни у творах європейських поетів

Друга світова війна була одним з найжорстокіших конфліктів в історії людства, який сильно вплинув на життя мільйонів людей. У цей період, багато європейських поетів відчули потребу висловити свої почуття, думки та болі через свою поезію. Їхні твори нерідко відображають страх, трагедію та втрати, але також і протиставляють їм надію на мир і відродження.

Одним з найвідоміших європейських поетів, чий творчий шлях був сильно пов'язаний з Другою світовою війною, є англійський поет Вільям Олден. У його поезії "Любов в часи війни" він описує страждання та руйнацію, але водночас висловлює надію на любов і прозріння серед хаосу. Він описує сцени війни, втрати і вигнання, але також звертається до людської солідарності та прагне знайти світло в темряві.

Італійський поет Езра Паунд у своїх творах також відображав реалії війни. У поемі "Пісні прип'яття" він розповідає про свої переживання під час Другої світової війни, виражаючи свою злість і відчай. Паунд зображує війну як знищення і тління, але також використовує її як критику суспільства та політичної системи, що призвели до такого конфлікту.

Французький поет Поль Елюар також не оминає теми війни у своїй поезії. У