Вопрос задан 10.06.2023 в 04:39. Предмет Литература. Спрашивает Митрофанов Рома.

Написати твір на тему"українське село в моїй уяві"даю 15 балов!

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Талатынник Светлана.

Ответ:Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.

Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Українське село в моїй уяві

Уява моя підносить мене до колиски нашої української культури, до тих часів, коли життя розгорталося у спокійних обіймах природи, де сільські пейзажі непорушними лежали на обріях. Вона керує моїм поглядом на українське село, перетворюючи його на картину, яка манить своєю простотою та колоритом.

Уява малює переді мною мальовничу картину зелених ланів, що простираються до самого горизонту. Поле, запліднене любов'ю селян до землі, віддзеркалюється у моїх очах. Там, серед житніх колосків та жовтої ріпи, крізь дерев'яні ворота просочується спокій і гармонія, що властиві лише нашим українським просторам.

Кожна хатинка в селі пам'ятає історію, вона щира і тепла, наче материнська обійми. Серед вікон, обрамлених гілками квітучих верб, весело віддзеркалюються усміхнені обличчя дітей, які своїми іграми насичують повітря гулом і радістю. Їхні голоси звучать дзвінко, зводячи до мурашок кожен шматок моєї душі.

Запах хліба, що розповсюджується з печі, переповнює повітря своєю ароматною силою. Селяни, об'єднані трудовою долею, працюють пліч-о-пліч, незліченні години свого життя віддаючи землі. Їхні руки трудові і витривалі, вони родючу землю обробляють, береги рік та озера охороняють,

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос