Вопрос задан 09.06.2023 в 12:26. Предмет Литература. Спрашивает Шарейко Ирина.

Напишіть твір за поезією Шекспіра, «Офелія та її вибір»

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Агафонова Алёна.

Ответ:Мій Гамлет

Хто він? Бліде обличчя з величезним чолом, із загостреними від внутрішньої напруги рисами. Пильний погляд змучених очей – змучених, але неспроможних закриватися, не бачити, “померти, поснути”.

Голова сміливо, навіть зухвало закинута, але шию і плечі обтяжують пути умовностей, бо він – принц. Руки стомлено зісковзнули з колін.

Це зосередженість думки, що все оцінює, – і в глибині своєї душі, і в тому світі, що навколо. Допитливість і втома людини, яка розгадує таємниці світу. Гамлет тут – месник. І хоча досвід помсти приносить

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Акт І

Сцена I: Замок Ельсінор. Гамлет спостерігає за Офелією, яка розмовляє з Лаертем.

Гамлет: Благаю, зачекай, Офеліє, зачекай, Нехай твоє серце мене почує, Мене, Гамлета, сумного принца. Ти ніжна квітка, що виросла тут, Де темрява та смуток виливаються. І я, як осінній вітер в саду, Вкладу свою душу в твої долоні.

Офелія: Гамлет, принц мій, ти живеш у тумані, Ти мовчиш, як осінній вечірній сутінок. І я, як пташка, хочу полетіти, Відчути сонця проміння на крилах. Але, Гамлет, ти чиїхось обіймів Можеш боятись більше, ніж темряви?

Гамлет: Офелія, це не темрява нас пугає, А світло, яке може нас засліпити. Ти хочеш літати, як пташка в небі, Але здесь, відчуваючи мою любов, Ти знаходиш свою власну свободу.

Офелія: Гамлет, ми молоді, і наше серце Спрагло кохання, що горить яскраво. Ти принц, а я звичайна дівчина, Але ми можемо знайти наше щастя.

Гамлет: Твоє серце, Офеліє, таке ніжне, Як квітка, що розквітає на долоні. Але мій шлях укритий загадками, І я не можу тобі обіцяти, Що наша любов збережеться завжди.

Сцена II: Замок Ельсінор. Офелія співає про свої сумні думки.

Офелія: Відчуваю в серці туманний вітер, Що дме між нами, розлучаючи нас. Які ж образи в моїй голові, Які ніч

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос