Question

Продовжити поему «Євшан-зілля» про повернення сина додому

Answer 1

Хз ну по-моему он понюхал его и всё вспомнил

Answer 2

Звісно, продовжимо поему "Євшан-зілля" про повернення сина додому. Ось наступний вірш:

У степах широких, де вітер віє, Дорога крила вже стерла до землі. Серце матері зітхає сумнівно, Де ж син мій, мій єдиний, де він заблукав?

Довгі ночі безсонні минули, Молитва на устах, надія у серці. Євшан-зілля знайшов на болотах, Думав, може син тут зупинивсь на шляху.

Коли ж зіллям тим до дому вернувся, То серце матері з радості вмилося. Боже милий, чи то живий мій син? Покажись, синочку, нехай пробудиться дім!

Аж ось удача на порозі стала, Син мій зноситься, сльози радості котяться. Обійми матері, дитятко моє, Ти повернувся, як пташка у гніздо своє.

Заблукав син та й далеко забрів, Але Євшан-зілля його вперед провів. Серце матері, болісне в очах, Тепер знову радісно сяє і сміється.

Євшан-зілля, як ти неба дарунок, Зберіг сина, повернув у рідний дім. Ти - мудрий лікар, народний чаклун, Дякуємо тобі, добрий чоловік.

І так, повернення сина додому Принесло радість, згасило печаль. Мати з сином в обіймах знову щасливі, Євшан-зілля, наш вам вічний дякую!

Згорнута віршована доля, Розповідають про людські справи. Про повернення сина додому, Про щастя, кохання та відданість матері.