Question

НАПИСАТИ ПРОДОВЖЕННЯ КАЗКИ <<Нарешті настало літо>> Цвіло все, що може квiтувати. Метелики не могли натішитися - пурхали з квітки на квітку, не знаючи втоми. Тільки метелик-веселик сидів без руху на одній барвистій квіточці цілий день "Чом, веселику не летиш до гурту?" - питали його інші комахи. Але метелик злякано тріпотів крильцями "Летiмо до куща троянд", - кликали веселика Однак він навіть вусиком не повів на запрошення "He вірю, нікому не вірю, бурмотів метелик, міцно тримаючись лапками за рожеву пелюстку -Заздрять мен от і підбивають летіти деінде...​

Answer 1

Ответ:

Це чудовий опис літнього дня і життя в природі. Кожна комаха має свої унікальні риси і характер, і цей оповідання показує, як кожна з них реагує на літо. Метелик-веселик може бути боязким, але це не заважає йому насолоджуватися прекрасною погодою і квітами. Інші комахи, можливо, більш відважні і вільні, але кожен має свій спосіб насолоджуватися життям. Важливо знайти баланс між своїми бажаннями і обов'язками, і насолоджуватися кожним моментом життя, як це роблять метелики і інші комахи в цьому оповіданні.

Объяснение:

Answer 2

Метелик-веселик сидів на своїй квіточці і дивився на щасливі пари, які пурхали майже над його крильцями. Він хотів бути серед них, але його огорожувала страхлива невпевненість.

Одного дня, коли вітер занесений промінням сонця заманливо попросив метелика відчинити свої крила та розправити їх у польоті, він не міг відмовитися від такої нагоди. Він зібрав усю свою сміливість і зробив перший крок до від'єднання від своєї безпечної квіточки.

Метелик-веселик медленно розправив свої крила і зібрав увесь свій спектр кольорів, щоб заблиснути яскравіше за всіх. Він відчував, як вітер підхоплює його, ненав'язливо направляючи його до інших метеликів.

Той перший політ був неповторним. Він побачив світ зовсім з іншого ракурсу. Вгору, вниз, навколо нього пливла справжня симфонія квітів, колоритних комах і чарівних звуків природи. Метелик-веселик відчував себе частиною цього великого танцю життя.

І тоді він зрозумів, що немає нічого страшного у від'єднанні від своєї старої зони комфорту. Він почав летіти з групою метеликів, які радісно вітали його в своєму заграві. Вони разом вирушили до куща троянд, де квітли величезні, ніжні та ароматні квіти.

Метелик-веселик більше не відчував страху чи невпевненості. Він був сповнений радості та впевненості у собі. Інші ком