Вопрос задан 06.06.2023 в 17:33. Предмет Литература. Спрашивает Арсентьев Даниил.

СРОЧНО!!! Даю 55 балов!!!! Скласти невелику байку

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Турсумбаева Томирис.

Одного разу в лісі жив дідусь,

який любив гуляти із своїм внуком.

Під час однієї з прогулок,

вони зустріли дуже цікавого звіра.

Був це величезний ведмідь,

який був дуже добрим і лагідним.

Дідусь з внуком подивилися на ведмедя

і зрозуміли, що він не є небезпечним.

Вони підійшли до ведмедя,

погладили його по голові.

І він, як на зло, зачав мовчки ревіти,

зовсім не хотів він їх підпускати.

Тоді дідусь з внуком спритно втечіть

від ведмедя швиденько помчали.

І вони зрозуміли важливу річ -

ніколи не можна довіряти звірам.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Одного разу в сріблястій лузі, Полював лис на зілля та гриби. Уздрів він біля струмка зайчика, Що звідти соковиту морковку копав.

"О, зайчику, чому ти смачні моркви їси? Тут у лузі нічого не вродилося майже", – Сумно запитав лис, рум'яний його хутро. "О, лисику, я знаю таємницю цю! Я вчасно засіяв смачну городинку Та пильно про неї доглядав. Що скажеш, якщо й ти до мене долучишся, І разом будем збирати її плоди?"

Лис тоді зрозумів, що важливо співпрацювати, І зайчика на городину запрошувати. Так, разом, вони стали нерозлучними друзями, Запасливими й радісними городарями.

Історія ця нагадує нам завжди, Що спільна праця має велику силу. Навіть невеликі зусилля, як краплі дощу, В результатах можуть бути великими та швидкими.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос