Question

Що змусило центральну раду піти на переговори з Німеччиною в 1918 році наслідок цього кроку

Answer 1

Я так зрозуміла, що мова йде про Брестський мир?
Якщо так, то 9 лютого (27 січня) 1918 р. було ухвалено перший у світ. війні мирний договір між УНР та Німеччиною, Австр-Угор, Туреччиною та Болгарією.

Нові умови боротьби за незалежність України:

- посилення опору військ УНР на Правобережжі;
- залежність Центральної Ради від зовнішньополітичних обставин (закони про нову грошову систему та про державний герб УНР (тризуб)).

Переговори у Бресті-Литовському:

- з ініціативи більшовиків 9 грудня 1917 р. розпочалися переговори між Росією і Німеччиною та її союзниками у Бересті (Бресті-Литовському);
- самостійна участь делегації УНР у переговорах зі згоди Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини;
- делегація УНР: С. Голубович (голова), М. Левитський, М. Любинський, М. Полоз, О. Севрюк, С. Остапенко.

27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками був підписаний мирний договір.

Умови Брестського мирного договору:

завершення воєнних дій між УНР і державами Четверного союзу, відмова від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;
- визнання незалежності УНР, визначення кордонів між УНР і Австро-Угорщиною за угодами довоєнного часу між Росією і Австро-Угорщиною;
- постачання УНР продовольства й сировини до Німеччини та Австро-Угорщини в обмін на постачання ними в УНР сільськогосподарської техніки, вугілля та іншого;
- допомога Німеччини та Австро-Угорщини у відновленні контролю Української Центральної Ради над усією територією УНР.

На мою думку, ось найголовніші наслідки:
- Звільнення теренів України від більшовиків після першої війни УНР з більшовицькою Росією.
- Встановлення незалежності від німецької сторони.

Answer 2

Причини переговорів Центральної Ради з Німеччиною в 1918 році

У 1918 році Центральна Рада, яка була провідною українською політичною організацією, вирішила піти на переговори з Німеччиною. Це рішення було прийняте з кількох причин:

1. Політична ситуація: Україна перебувала в складній політичній ситуації, оскільки в той час на її території діяли різні силові структури, включаючи Центральну Раду, Гетьманат та інші. Центральна Рада намагалася знайти спосіб вирішення цієї ситуації та зміцнити свою позицію.

2. Військова ситуація: Україна знаходилася в умовах Першої світової війни, і це створювало загрозу для її територіальної цілісності. Центральна Рада намагалася забезпечити захист України та запобігти подальшим втратам.

3. Економічна ситуація: Україна страждала від економічних проблем, зокрема від голоду та нестабільності. Центральна Рада сподівалася, що переговори з Німеччиною можуть привести до отримання допомоги та покращення економічної ситуації.

4. Політичні амбіції: Центральна Рада мала амбіції створити незалежну українську державу. Вона сподівалася, що переговори з Німеччиною можуть допомогти досягти цієї мети та отримати підтримку в утворенні української держави.

5. Геополітичні обставини: Україна знаходилася в центрі геополітичних інтересів різних держав, включаючи Німеччину. Центральна Рада намагалася використати ці обставини для забезпечення своїх інтересів та захисту українського народу.

Висновок

Отже, Центральна Рада пішла на переговори з Німеччиною в 1918 році з метою зміцнення своєї політичної позиції, захисту України в умовах війни, поліпшення економічної ситуації та досягнення своїх політичних амбіцій.