Вопрос задан 08.05.2019 в 03:42. Предмет История. Спрашивает Абдинова Самира.

Що являла собою влада імператора у Візантії?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Тавожнянская Елизавета.
За політичним устроєм Візантія була самодержавною монархією. Фор­мально влада імператора (василевса) нічим не обмежувалася, але практич­но — сенатом, державною радою та організацією вільних міщан. Влада василевса не була спадковою.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Влада імператора у Візантійській імперії, також відомої як Східно-Римська імперія, відзначалася своєрідним характером і відмінностями від імперії Римської. Візантійська імперія існувала з 330 року до 1453 року, коли Костянтинополь була захоплена Османською імперією.

Основні риси влади імператора у Візантії включали в себе:

1. Автократія: Візантійські імператори мали абсолютну владу, відділену від сенату і інших установ. Вони були законодавцями, вищими військовими командувачами та верховними суддями. Загальна розбудова влади була централізованою, але імператор мав над собою велику бюрократію для допомоги управлінню великою імперією.

2. Влада і релігія: Християнство стало домінуючою релігією в імперії, і імператори використовували свою владу для зміцнення і підтримки християнства. Вони були важливими постачальниками фінансування для церковних будівель та інших релігійних заходів. Водночас імператори грали роль глави церкви, іноді беручи активну участь у вирішенні церковних справ і суперечок.

3. Військова роль: Імператор був верховним військовим командувачем і відповідав за безпеку імперії. Загрози з боку варварських племен, арабів, персів та інших сусідніх народів змусили імператорів активно займатися військовою справою та обороной кордонів.

4. Правовий статус: Імператор вважався богом на землі і мав велику владу над імперією, включаючи головну роль у визначенні законодавства. Його влада базувалася на тому, що він був обраною особою, схожою на монархію, але також і на тому, що він був признаним представником Бога на землі.

5. Дипломатія і адміністративна діяльність: Імператор також виконував роль голови держави в справах дипломатії та адміністрації. Важливою частиною його влади було управління великою імперією, включаючи різні регіональні і військові аспекти.

Імператори Візантії володіли великими повноваженнями, а їхня влада мало великий вплив на розвиток історії та культури Візантії.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос