Question

Чи можна вважати владу англійських монархів у 16 столітті абсолютною?

Answer 1

Англійський парламент, вперше скликаний у 1265 p., протягом кількох сторіч був найефективнішою станово-представницькою установою середньовічної Європи. Як відомо, уже в XIV ст. королівська влада в Англії не мала права встановлювати нові податки та збирати раніше встановлені без згоди парламенту. Останній з кожним роком ставав усе більш впливовою політичною установою. У нього була своя соціальна база, яка з ростом міст та первісною капіталізацією сільського господарства тільки розширювалася і міцніла. Але Англія також пройшла у своєму розвитку через етап абсолютної монархії. Що ж дозволило зміцнитися королівській владі і, відповідно, що примусило парламент на якийсь час відмовитися від колишніх політичних амбіцій?

У 1380 р. в зв'язку з Столітньою війною, яку Англія вела на той час з Францією, було введено подушний податок на військові потреби. Податок збирався чиновниками настільки насильно і брутально, що це викликало повстання під проводом Уота Тайлера. Міська біднота Лондона відкрила ворота міста повсталим селянам. Тайлер від імені свого війська висунув королю такі вимоги: остаточне звільнення усіх селян, скасуванню панщини із заміною и невеликим грошовим внеском, надання селянам права вільної торгівлі продуктами своєї праці. І хоча Тайлера було підступно вбито, феодали переконалися в необхідності міцної королівської влади як гаранта їх становища в суспільстві. Аналогічний урок знать отримала у 1450 р. під час повстання Джека Кеда. Знать, церква, багаті міщани шукали порятунку у міцній королівській владі.

Answer 2

Абсолютна влада англійських монархів у 16 столітті

У 16 столітті, влада англійських монархів не може бути вважена абсолютною. У цей період існувала система конституційної монархії, де монархи обмежувалися законами та інституційними обмеженнями.

В Англії у 16 столітті була впроваджена концепція парламентської монархії, де монархи діяли у співробітництві з парламентом. Парламент складався з двох палат - Палати лордів та Палати громад. Ця система забезпечувала розподіл влади між монархом та парламентом.

Однак, варто зазначити, що влада англійських монархів у 16 столітті була значною. Вони мали великий вплив на прийняття законів, призначення урядових посадовців та зовнішню політику. Також, монархи мали право на збирання податків та контроль над армією.

Проте, існували обмеження на владу монархів. Наприклад, вони не могли приймати закони без згоди парламенту, а також не мали безумовного контролю над судовою системою. Також, парламент мав право контролювати фінансові питання та впливати на зовнішню політику.

Отже, влада англійських монархів у 16 столітті не може бути вважена абсолютною, оскільки вони діяли в рамках конституційної монархії та обмежувалися законами та інституційними обмеженнями.