Question

У чому полягає особливості політичного устрою Польщі в 17 столітті?

Answer 1

При розкритті першого питання теми необхідно згадати, що Галицько-Волинська держава в середині XIY ст. втратила свою незалежність. У цей час почали зміцнюватись сусідні з Україною держави — Литва, Польща, Московія. В II пол. XIII—на поч. XIV ст. відбулося об’єднання литовських земель в єдину сильну державу на засадах християнства.
   1340 року литовський князь Ольгерд проголосив, що вся Русь повинна належати литовцям. У 1362 р. литовці зайняли Київ і рушили на Поділля, завдали нищівної поразки Золотій Орді. В той час до Литви відійшла приблизно половина земель Київської Русі. Велике князівство Литовське стало найбільшим у Європі.
   Слід зазначити, що більшість українських князівств, щоб звільнитися від васальної залежності від Золотої Орди, воліли увійти до складу Великого Князівства Литовського, яке активно розширювало свої володіння. Литовці здобули прихильність місцевого населення, бо воювали з татарами, виганяли їх з України. Велике значення мало однакове віросповідання (литовці прийняли спочатку православну віру, а з кінця XIV ст. — католицтво). Українська мова була в широкому вжитку, а українські князі зберігали всі свої привілеї і багатства.
   Столицею князівства Литовського стало місто Вільно. Вже великий князь Гедимін, що титулував себе “королем Литовським і Руським”, був православним, а мати його — “руська”. З часом “руська віра”, мова, звичаї настільки поширюються в Литві, що, за словами М. Грушевського, робляться вірою, мовою і звичаями князівського двору. Відомо, що Ягайло з Вітовтом листувалися лише “по-руськи”. Звички до руської культури князь Ягайло переніс до Польщі, коли став польським королем. Мовою “руською” (староукраїнською) великі князі пишуть свої привілеї поодиноким землям, видають ухвали, устави, різні державні акти, потроху ця мова набуває характеру державної. Це був той рідкісний випадок, коли пануюча політично народність підпала під духовний і культурний вплив народності підлеглої.
   Державний устрій Великого князівства багато в чому був схожий на устрій Київської Русі. Влада концентрувалася в руках Великого князя династії Гедиміновичів. Місцева адміністрація складалася з удільних князів, а з XV ст. — з державних намісників. При Великому князі діяла так звана “Пані-Рада”. Спочатку це був лише консультативний орган, а з 1492 р. її роль посилюється. До неї входили удільні князі, намісники, ієрархи католицької та православної церков.
   Прототипом феодальних з’їздів Київської Русі був Великий вальний сейм. Центральна адміністрація складалася з урядовців Великого князя: маршалок земський, маршалок двірський, канцлер, підскарбій, гетьман та ін. З XV ст. починає скликатися сейм, у роботі якого брала участь шляхта. Одним з найважливіших повноважень сейму була участь у визначенні суми податків для утримання армії.
   Залежність українських земель від центру полягала головним чином у тому, що вони повинні були платити великому князеві литовському данину — так звану “поданщину” і брати участь у військових походах.
   За всіма ознаками форма державного устрою Великого князівства мала характер, наближений до федерації. “Хоча довго , аж до II пол. XVI ст. не було вироблених докладних форм, ані репрезентації земель у центральних органах, ані форм місцевого самоуправління, і саме центральне самоуправління не мало характеру влади, вибраної членами федерації” (Див. схеми № 1, № 2).

Answer 2

Політичний устрій Польщі в 17 столітті

У 17 столітті Польща мала свої особливості в політичному устрої. Основними рисами були:

1. Сейм - Польський сейм був парламентською установою, яка складалася з двох палат: Сейму Великого і Сейму Малого. Сейм Великий був скликаний раз на три роки і складався з представників шляхти. Сейм Малий був постійно діючим і складався з представників міст і містечок. Сейм приймав закони, розглядав петиції та займався іншими питаннями державного значення.

2. Шляхта - Шляхта в Польщі мала велику політичну владу. Вона складалася зі шляхтичів, які мали право голосу на сеймах і займали важливі посади в уряді. Шляхта також мала право на власні війська і могла впливати на політичні рішення країни.

3. Віче - Віче було збором громадян, які збиралися для обговорення важливих питань. Віче могло бути скликане на різних рівнях - від місцевого до національного. Віче мало великий вплив на прийняття рішень і може бути розглянуто як форма демократії.

4. Виборна монархія - Польща в 17 столітті була виборною монархією, що означає, що король обирався шляхтою. Це відрізнялося від більшості інших країн, де монархія передавалася по спадкуванню. Вибір короля проводився на сеймах і був предметом політичних та дипломатичних маневрів.

5. Вплив сусідніх країн - У 17 столітті Польща була оточена сусідніми країнами, такими як Російська імперія, Швеція та Османська імперія. Ці країни впливали на політичну ситуацію в Польщі і часто втручалися у внутрішні справи країни.

6. Внутрішні конфлікти - У 17 столітті Польща також стикалася зі значними внутрішніми конфліктами, такими як повстання шляхти проти короля або проти інших шляхтичів. Ці конфлікти часто призводили до політичної нестабільності та впливали на політичний устрій країни.

7. Вплив релігії - Релігія також мала великий вплив на політичний устрій Польщі в 17 столітті. Католицька церква була домінуючою релігією, і її вплив відображався в політичних рішеннях та відносинах з іншими релігійними групами.

Це лише кілька основних особливостей політичного устрою Польщі в 17 столітті. Цей період був складним і визначальним для країни, і він вплинув на подальший розвиток Польщі.