Question

Я складались відносини московський князів з ордою? Як це вплинуло на піднесення Москви. Срочно, дайте відповідь на українській мові!!!!!!!

Answer 1

У нових умовах зменшилося значення давньої тер. Моск. князівства. Відтепер для спадкоємця моск. великокнязівського столу значущість цих земель не була такою важливою, як раніше. За заповітом Дмитрія Донського (1389), його старшому сину Василію повністю відійшла тер. Великого князівства Владимирського, яку не можна було ділити. Василій Дмитрієвич продовжив політику батька з розширення земель Моск. князівства. 1392 він приєднав до своїх володінь велике князівство Нижньогородське, у складі якого, окрім Нижнього Новгорода, були Суздаль та Городець (нині місто Нижньогородської обл., РФ). Між 1392 та 1407 Василій приєднав Муромське, а до 1418 – Тартуське князівство. Василій Дмитрієвич прагнув розширити свої володіння на пн. та пн. сх., але тривала боротьба з Новгородом Великим певних результатів так і не принесла.

Протягом кількох наступних десятиліть межі Моск. князівства майже не змінилися, що було зумовлено тривалою та запеклою внутр. боротьбою серед представників моск. династії, котра зрештою призвела навіть до послаблення Моск. князівства. Однак вже 1449, згідно з угодою від 31 серп. з королем польс. і вел. кн. литов. Казимиром IV Ягеллончиком, син Василія Дмитровича Василій II Темний титулував себе вел. кн. московським, новгородським, ростовським і т . д. . Після загибелі у Новгороді 1453 кн. Дмитрія Шемяки , злісного ворога вел. кн. Василія II, тер. Моск. князівства дещо збільшилася за рахунок купівлі деяких ярославських земель, зокрема, м. Романов (нині м. Тутаєв Ярославської обл.). Найбільше територіальне зростання мало місце вже за часів сина Василія II – Івана ІІІ Васильовича. 1463 він придбав осн. ч. Ярославського князівства. 1474 під його контролем опинилася Борисоглібська половина Ростовського князівства. 1477 у результаті успішних військ. походу верховенство Москви визнав Новгород Великий. в.к.М. перетворилося на Рос. д-ву.

Answer 2

Відносини московських князів з ордою були складними і амбівалентними. З одного боку, московські князі прагнули зберегти незалежність своєї держави і уникнути прямого військового протистояння з ордою. З іншого боку, вони були змушені визнавати васальну залежність від орди і платити дань її володарям.

Така політика московських князів вплинула на піднесення Москви. Орда дозволяла Москві займати важливу роль посередника між ордою і іншими руськими князівствами. Москва отримувала певну свободу дій і можливість займатися торгівлею з країнами Сходу і Заходу. Князі Москви також активно використовували орду для своїх внутрішньополітичних цілей, зокрема для підсилення свого впливу на інших руських князів.

З часом, завдяки такій політиці, Москва стала найбільшим і найсильнішим князівством на Русі. Вона зуміла збирати під своєю владою інші руські землі, утвердити свою незалежність від орди і стати центром єдиної Російської держави.

Таким чином, відносини московських князів з ордою відіграли значну роль у піднесенні Москви. Вони дозволили Москві здобути політичну та економічну вагу, стати центром об'єднання руських земель і сформувати основи майбутньої Російської імперії.