Question

Визначіть ставлення до питання національного руху з точки зору а)укр.селянина;б)інтелігенції в) польського духовенства

Answer 1

Ответ:

а) Модерна українська національна ідентичність стала результатом перехресної взаємодії кількох національно-політичних орієнтацій, гострих дискусій про суспільні ідеали, що їх приватно й публічно вели представники тогочасної інтелектуальної еліти.

б)Наприкінці XIX ст. набула сталого характеру співпраця інтелігенції Західної та Східної України. 11 грудня 1873 р. за ініціативою громадських і культурних діячів Центральної та Східної України під керівництвом О. Кониського постало Літературне товариство імені Шевченка у Львові, що мало на меті створити на українських теренах, не підвладних російським цензорам, ґрунт для вільного розвитку української літератури.

в) Поряд з польським продовжував розвиватися український національний рух. Одним з істотних його проявів було утворення й діяльність українських ліберально-буржуазних громад, які виникли наприкінці 50-х — на початку 60-х років XIX ст. у Києві, Полтаві, Чернігові, Харкові та ряді інших міст. Складаючись переважно з представників української дворянської і різночинної інтелігенції, громади, незважаючи на різнорідний склад, спочатку в цілому прихильно ставилися до польського визвольного руху.

Answer 2

a) Український селянин відноситься до питання національного руху залежно від своїх життєвих умов і обставин. Багато селян були безземельними та жили в нищівних умовах. Вони були позбавлені освіти і часто стикалися з утисками з боку польського духовенства та поміщиків. Тому багато українських селян підтримували національний рух як засіб боротьби за свої права, землю та гідне життя. Вони бачили українську націю як засоби зламати систему соціального нерівноправ'я і об'єднатися для досягнення своїх цілей.

б) Інтелігенція, яка включала в себе освічених людей, вчених, письменників та інтелектуалів, відносилася до питання національного руху з більшим ентузіазмом. Вони розуміли важливість збереження та розвитку української культури, мови та ідентичності. Інтелігенція вважала, що тільки через національний рух український народ зможе здобути свободу, незалежність та розвиток. Вони активно долучалися до різних національних організацій, громадських діячів та видавництв, щоб пропагувати українську культуру та мову.

в) Польське духовенство, яке було часто пов'язане з польською поміщицькою верхівкою, відносилося до питання національного руху негативно. Вони бачили український національний рух як загрозу для своєї влади та польського впливу на українські землі. Духовенство активно боролося проти української самостійності та намагалося знищити українську культуру, мову та ідентичність. Вони використовували свої релігійні позиції та вплив, щоб протидіяти українському національному руху та підтримувати польський контроль над українськими землями.