Question

ДАЮ 40 БАЛІВ!!! Дайте розгорнуту вiдповiдь на запитання: чи можна вважати Галицько Волинську державу спадкоємницею Русі? Аргументуйте свою думку​

Answer 1

Відповідь: У 1245 р. в битві біля міста Ярослава він розбив об'єднані сили Угорщини, Польщі, галицьких бояр і знову об'єднав усю Південно-Західну Русь. Галицько-Волинська держава відіграла значну роль в історії України, її слід розглядати як спадкоємицю Київської Русі, бо вона протягом майже півтораста років (1199-1340 рр.)

Пояснення:

Answer 2

Галицько-Волинська держава була важливим політичним утворенням у Східній Європі у XII-XIV століттях. Її сфера впливу охоплювала території сучасної західної України, частини Білорусі та Польщі. Поява цієї держави пов'язана з історичним розвитком Русі та інших східнослов'янських князівств.

Чи можна вважати Галицько-Волинську державу спадкоємницею Русі? Відповідь на це питання може бути обґрунтована з різних точок зору:

1. Культурний та мовний аспект: Галицько-Волинська держава спадкувала певні культурні та мовні риси від Київської Русі, такі як православ'я, спільна мова (стара українська мова), архітектурні та художні традиції. Це свідчить про певну спадкоємність у культурному плані.

2. Історичний розвиток: Галицько-Волинська держава утворилася на основі окремих князівств Київської Русі після її розпаду. Проте, з часом, через політичні та територіальні зміни, вона отримала свою самобутність та окремі особливості, що відрізняли її від попередніх утворень Русі.

3. Політичний вплив: Галицько-Волинська держава розвивалася окремо від інших частин колишньої Київської Русі. Вона стикалася з впливом Польщі, Угорщини, Литви та інших країн, що вплинуло на її політичну карту та розвиток. Хоча вона мала деякі спільні риси з Руськими князівствами, але з часом відійшла від загального курсу розвитку.

Отже, можна сказати, що Галицько-Волинська держава має певну спадкоємність від Київської Русі, особливо на культурному та мовному рівнях. Проте, її самобутність, окремі особливості у політичному та історичному розвитку вказують на те, що вона не повністю може бути вважена лише спадкоємницею Русі, а скоріше являє собою окреме формування, що виникло на тлі загальних процесів регіонального розвитку у Східній Європі.