Question

Чому радянська воада боялась козаків?

Answer 1

Справа в тому, що в 30-і роки Радянського Союзу оциокультурная спільність сприймалася молодою радянською владою як «ворожий елемент». Чому? Розберемо це питання

Перед війною в 1936-му році влада СРСР зробила кроки до відновлення відносин з козацтвом, постановою ЦВК СРСР були зняті обмеження для надходження козаків на службу в армію. А восени 1939-го були обмежені гоніння на Російську Православну Церкву, багато священиків були відпущені з ув'язнення. Якщо нацисти розраховували на масову підтримку козацтва в тилу СРСР, то вони прорахувалися.

Одним з важливих факторів було те саме козаки прийняли першими удар гітлерівців, вже 22 червня 1941 року. Стаднюк згадує, що ще 19 червня на прохання командира 87-го прикордонного загону з шостої Кубано-Терської кавалерійської дивізії на кордон були вислані два ескадрони з двома танковими взводами. 22 червня вже о 3:00 шоста кавалерійська дивізія була піднята по тривозі і висунулася до кордону СРСР. Через годину козаки вступили в бій з німцями. У бій під Ломками вступила і Козача дивізія генерала Михайла Петровича Константинова: перший удар на себе взяли 94-й Кубанський козачий полк, його підтримали 48-й Кубанський, 152-й Ростовський і Терський Козачі кавалерійські полки. Шостий корпус бився буквально до останньої краплі крові; козаки повністю полягли в оточенні біля кордону. Але це нікого не зупинило: до 1 серпня в Краснодарському краї в Козаче ополчення добровольцями вступили 177 655 чоловік.

У боях із загарбниками козаки покрили себе нев'янучою славою: четвертий Кубанський козачий корпус в 1942 році став гвардійським і за час війни був нагороджений орденами Червоного Прапора, Суворова, Леніна і Кутузова. Козачі дивізії, що входили до нього, отримали почесні назви За взяття міст: Слуцька, Барановицька, Новобурзька. У тому ж 1942 році гвардійським став ще один козачий корпус – П'ятий Донський, в 1945 році названий Будапештським. Кавалерійські Козачі дивізії, що входили до складу Донського корпусу, отримали почесні найменування Корсунської і Волхованської. Козаки брали участь у всіх великих боях: захищали Москву, билися за Сталінград, гинули в Курській битві, йшли в атаку в наступі під Смоленськом, брали участь у Корсунь-Шевченківській операції, звільняли Крим, Україну, Східну Пруссію, в квітні 1945 року – билися за Берлін, а після перемоги на фашистською Німеччиною взяли участь у війні з японцями. Понад 100 тисяч козаків були нагороджені після війни ордернами за подвиги, 267 осіб оголошені Героями Радянського Союзу, 30 – повними кавалерами ордена Слави.

Answer 2

Радянська влада боялася козаків з кількох причин. Одна з них полягала в тому, що козаки були відомі своєю військовою силою та бойовими навичками. Вони були добре організованою та дисциплінованою силою, яка могла становити значну загрозу для радянської влади.

Крім того, козаки були пов'язані з національною та культурною ідентичністю України. Вони відіграли важливу роль у визвольній боротьбі українського народу та мали велику підтримку серед населення. Радянська влада боялася, що козаки можуть стати символом опору та об'єднання проти комуністичного режиму.

Крім того, козаки мали свою власну організацію та структуру, яка могла конкурувати з радянською владою. Вони мали свої лідерів та власну систему управління. Радянська влада боялася, що козаки можуть стати центром опозиції та використовувати свою організацію для боротьби проти комуністичного режиму.

Узагалі, радянська влада боялася козаків через їх військову силу, національну ідентичність та організацію, які могли становити загрозу для комуністичного режиму.