Question

Внутрішньополітичний курс Т.Рузвальта В.Тафта В.Вільсон ​

Answer 1

Теодор Рузвельт, Вільям Тафт та Вудро Вільсон - це три президенти США, які правили підряд в період з 1901 по 1921 роки. Кожен з цих президентів мав свій внутрішньополітичний курс, який відрізнявся від курсу попередника.

Теодор Рузвельт був президентом з 1901 по 1909 роки. Він був відомий своїми прогресивними поглядами та активними діями у справі збереження природних ресурсів. Під час його президентства було створено багато заповідників та національних парків. Рузвельт також був популяризатором «нового націоналізму», що передбачало більш активну роль уряду в регулюванні економіки та зміцненні соціального захисту.

Вільям Тафт став президентом після Рузвельта і правив з 1909 по 1913 роки. Він продовжив роботу з розширення національної системи заповідників, а також віддавав більше уваги зовнішній політиці, зокрема відносинам з Латинською Америкою. Однак він був менш активним у здійсненні реформ, що затримало розвиток країни.

Вудро Вільсон став президентом після Тафта та правив з 1913 по 1921 роки. Він був популяризатором «нової свободи», що передбачало зменшення ролі уряду в економіці та більшій свободі для підприємців. Однак Вільсон також здійснив ряд соціальних реформ, зокрема у сфері праці та освіти. Він також був активним у зовнішній політиці, зокрема у період Першої світової війни

Answer 2

Внутрішньополітичний курс Т.Рузвельта

Теодор Рузвельт був 26-м президентом Сполучених Штатів Америки і служив з 1901 по 1909 рік. Внутрішньополітичний курс Рузвельта відомий як "Прогресивний період" або "Прогресивна ера". Цей період характеризувався активними реформами і боротьбою з корупцією та нерівностями.

Основні риси внутрішньополітичного курсу Т.Рузвельта включали:

1. Регулювання великих корпорацій: Рузвельт підтримував регулювання великих корпорацій, щоб запобігти їхньому зловживанню владою та монополізації ринку. Він підписав Картельний закон (Sherman Antitrust Act) 1902 року, який був спрямований на боротьбу з монополіями та недобросовісною конкуренцією [[1]].

2. Соціальні реформи: Рузвельт підтримував соціальні реформи, спрямовані на поліпшення умов життя робітників та забезпечення їхніх прав. Він підписав закон про безпеку праці (Hepburn Act) 1906 року, який зміцнив контроль над залізничними компаніями та забезпечив безпеку пасажирів [[2]].

3. Охорона навколишнього середовища: Рузвельт був активним противником екологічних проблем і підтримував збереження природних ресурсів. Він створив перші національні заповідники та національні парки, включаючи Гранд Каньйон та Йосемітський національний парк [[3]].

Внутрішньополітичний курс В. Тафта

Вільям Тафт був 27-м президентом Сполучених Штатів Америки і служив з 1909 по 1913 рік. Внутрішньополітичний курс Тафта відомий як "Прогресивна ера продовжується". Він продовжив політику Рузвельта, але також мав свої власні пріоритети.

Основні риси внутрішньополітичного курсу В. Тафта включали:

1. Реформа податкової системи: Тафт підтримував реформу податкової системи, зокрема зниження митних тарифів. Він підписав Закон про зниження митних тарифів (Payne-Aldrich Tariff Act) 1909 року, який знизив митні тарифи на деякі товари [[4]].

2. Боротьба з корупцією: Тафт продовжив боротьбу з корупцією та зловживанням владою. Він підписав Закон про стандартизацію продуктів (Pure Food and Drug Act) 1906 року, який регулював якість та безпеку харчових продуктів та ліків [[5]].

3. Реформа судової системи: Тафт підтримував реформу судової системи та незалежність суддів. Він підписав Закон про створення апеляційних судів (Judiciary Act) 1911 року, який реорганізував федеральну судову систему [[6]].

Внутрішньополітичний курс В. Вільсона

Вудро Вільсон був 28-м президентом Сполучених Штатів Америки і служив з 1913 по 1921 рік. Внутрішньополітичний курс Вільсона відомий як "Прогресивна ера продовжується". Він продовжив політику Рузвельта та Тафта, але також впровадив свої власні реформи.

Основні риси внутрішньополітичного курсу В. Вільсона включали:

1. Фінансова реформа: Вільсон підтримував фінансову реформу та створення федеральної резервної системи. Він підписав Закон про федеральну резервну систему (Federal Reserve Act) 1913 року, який створив централізовану систему контролю за грошовим обігом [[7]].

2. Реформа податкової системи: Вільсон підтримував реформу податкової системи та впровадження прогресивного оподаткування. Він підписав Закон про податок на прибуток (Revenue Act) 1913 року, який встановив перший федеральний податок на прибуток [[8]].

3. Антимонопольна політика: Вільсон продовжив боротьбу з монополіями та зловживанням владою великих корпорацій. Він підписав Закон про торгові практики (Federal Trade Commission Act) 1914 року, який створив Федеральну комісію з торгівлі для регулювання торговельних практик [[9]].

Загальний висновок: Внутрішньополітичні курси Т. Рузвельта, В. Тафта та В. Вільсона були спрямовані на боротьбу з корупцією, реформування економіки та соціальні покращення. Вони вп