Question

11. Столипінська реформа і її впровадження на Україні.

Answer 1

Відповідь:

Після придушення революції 1905-1907 рр. царський уряд збагнув, що лише репресіями неможливо зняти соціальну напругу. Аграрне питання було однією з головних причин революції, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 р. він підготував указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 р. Цей закон містив основні положення аграрної реформи.

П. Столипін при розробці реформи опирався на те, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрати виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Столипін запропонував реформувати сільське господарство шляхом руйнування селянської общини і перерозподілу селянських земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали стати опорою царського режиму і одночасно виробниками додаткового товарного хліба.

Столипінська реформа передбачала:

руйнування общини, яка відігравала активну роль у виступах селян під час революції, і закріплення у приватну власність за кожним домогосподарем земельної ділянки, яка йому належить;

надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк;

переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.

Селянин одержуючи надільну землю у власність, мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званний відруб, а також залишитись на старому помешканні, або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

У проведенні земельних реформ Столипін зустрів сильний опір як з боку правих, не зацікавлених у руйнуванні традиційного сільського укладу, так і з боку лівих (особливо есерів, більшовиків), які не бажали зменшувати соціальну напругу на селі у зв’язку з бажанням майбутньої революції. Селяни, побоюючись розорення, теж опирались реформі.

В Україні ці реформи просувались найбільш успішно. Протягом 1907-1915 рр. в індивідуальну власність землю на Правобережжі закріпили 48% селян, на Півдні – 42%, на Лівобережжі –16,5%. До 1916 р. в Україні було утворено 440 тис. хуторів.

У ході реформи значно активізувалась діяльність Селянського земельного банку, який протягом 1906-1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької. Столипінська реформа також збільшила переселення з українських земель на Схід (Сибір, Казахстан, Північний Кавказ). Протягом 1906-1912 рр. переселилось близько 1 млн. осіб, але майже чверть їх повернулась.

Однак незважаючи на такі успіхи, столипінська земельна реформа так і не виконала головного завдання – вона не стала опорою царському режиму, не ліквідувала соціальної напруги на селі, і навпаки ще більше її загострила.

Економічні наслідки реформи були вражаючі:

збільшилось виробництво товарного хліба;

місто за рахунок розорення частини селян поповнилось дешевою робочою силою;

були освоєні нові території на Сході.

Завершити свої реформи Столипіну так і не вдалося. 1 вересня 1911 р. він був застрелений у Києві в оперному театрі. Поховано П. Столипіна на території Києво-Печерської Лаври.

Answer 2

Stolypin's Reform and its Implementation in Ukraine

Stolypin's reform refers to a series of agrarian and political reforms implemented in the Russian Empire during the early 20th century under the leadership of Prime Minister Pyotr Stolypin. These reforms aimed to address social and economic issues in the country, including land redistribution and political stability.

Implementation of Stolypin's Reform in Ukraine: The implementation of Stolypin's reform in Ukraine was significant, as the region had a predominantly agrarian economy and a large peasant population. The reform aimed to transform the traditional communal landholding system into individual peasant ownership, with the goal of increasing agricultural productivity and improving the living conditions of the rural population.

One of the key aspects of the reform was the introduction of the "Wager on the Strong" policy, which encouraged prosperous peasants to consolidate their landholdings and become more efficient farmers. This policy aimed to create a class of prosperous and independent farmers who would serve as a stable foundation for the country's economic development.

The implementation of Stolypin's reform in Ukraine faced several challenges. The region had a complex social structure, with a mix of Ukrainian, Russian, and Polish populations, as well as various ethnic and religious groups. Additionally, the reform faced resistance from conservative elements within the peasantry who were reluctant to give up their traditional communal landholding practices.

Despite these challenges, Stolypin's reform had a significant impact on the Ukrainian countryside. It led to the consolidation of landholdings, the emergence of a class of prosperous farmers, and an increase in agricultural productivity. The reform also facilitated the modernization of rural infrastructure, such as the construction of roads, schools, and healthcare facilities.

However, it is important to note that the full implementation of Stolypin's reform in Ukraine was cut short by the outbreak of World War I and the subsequent political and social upheaval in the Russian Empire. The reform's long-term impact on Ukrainian society and economy was therefore limited.

In conclusion, Stolypin's reform had a notable impact on Ukraine, aiming to transform the agrarian sector and improve the living conditions of the rural population. Despite facing challenges and being cut short by external events, the reform led to the consolidation of landholdings, the emergence of prosperous farmers, and an increase in agricultural productivity in the region.