Question

1) Назвіть українські національні організації і партії та схарактерезуйте ії ідейні засади 2)Поясніть чим відрізнялася позиція автономістів від позиції самостійників

Answer 1

До парламентських політичних партій належать: «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», ВО «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос»

Щодо автономістів та самостійників, то це два напрямки українського національного руху. Автономісти прагнули досягнення автономії для України в межах існуючої держави, тоді як самостійники прагнули досягнення повної незалежності України

Answer 2

1) Українські національні організації та партії мають різноманітні ідеологічні спрямування та ідеї. Деякі з них:

- Партія "Слуга народу" – це політична партія, яка з'явилася в Україні в 2018 році. Основна ідея полягає в реформуванні держави, боротьбі з корупцією, підвищенні соціального захисту громадян і розвитку країни.

- "Опозиційна платформа - За життя" – це політична сила, яка акцентує увагу на економічних проблемах, зокрема на відновленні економіки та зниженні тарифів.

- "Європейська Солідарність" – це партія, яка підтримує європейську інтеграцію України, впровадження реформ у всіх сферах життя та підвищення ефективності управління державою.

- Націоналістичні організації, наприклад, Свобода (Свобода) та Центральна Рада України (Центральна Рада) – ці групи підтримують ідеї української національної самосвідомості, суверенітету та національної ідентичності.

2) Автономісти та самостійники в історії України мали різні погляди на шляхи розвитку та співіснування з іншими націями чи державами:

- Автономісти нахилялися до більшої автономії, але не обов'язково до повної незалежності від інших держав. Вони підтримували ідею обмеженої самостійності або внутрішньої автономії в межах більшої країни чи імперії.

- Самостійники, навпаки, пропагували повну незалежність і створення власної суверенної держави без залежності від інших країн чи імперій.

Ці позиції були актуальними в різні періоди історії України, особливо під час революційних або реформаційних процесів, коли українці визначали своє місце в політичному та культурному вимірі своєї країни.