Question

Заповніть таблицю "Основні етапи об'єднання Литви та Польщі".​

Answer 1

Ответ:

Объединение Литвы и Польши проходило в два этапа: Кревская уния 1385 года, которая положила начало объединения Литвы и Польши, и Люблинская уния 1569 года, которая завершила их объединение в одно государство. Кревская уния была заключена между Великим княжеством Литовским и Королевством Польским, а Люблинская уния была заключена между Королевством Польским и Великим княжеством Литовским.

Answer 2

У даному питанні студентам необхідно засвоїти значення для українських земель підписання договорів між Литвою й Польщею — так званих уній. Кожну таку унію слід розглядати як певний етап змови польських і литовських феодалів з метою загарбання українських земель. Такими етапами стали: Кревська унія, яка була підписана у серпні 1385р. Передумовою її стало те, що польських магнатів і шляхту дуже приваблювали українські землі. Владні кола Польщі внаслідок переговорів з Великим князем литовським Ягайлом запропонували йому польський престол і руку королеви Ядвиги. Так з’являється Кревська унія, відповідно до якої Ягайло став королем польським і за це мусив поширити в землях Великого князівства Литовського латинь, звільнити полонених поляків, приєднати литовські й руські землі до польської корони, а також повернути всі раніше втрачені Польщею та Литвою землі.
Литовці не хотіли пускати поляків безпосередньо на литовські землі, і вже 1389 року Кревська унія була скасована і проголошена незалежність Великого князівства Литовського. Більше того, після перемоги під Грюнвальдом у 1410 р., де Литва зіграла провідну роль у перемозі над німецькими лицарями, до Литви від Польщі відійшло Поділля.
Другим етапом зближення Литви й Польщі можна вважати Городельську унію 1413 р. В цьому документі було закріплено литовську автономію, але закріплювалися права лише для католиків. Це призвело до загострення відносин між православними та католиками. Серед православних поширився рух до Москви, яка оголосила себе “третім Римом” і почала збирати землі Київської Русі. Скрутне становище українських земель ускладнювалося тим, як тероризували український народ кримські татари. Вони були одночасно в союзі з Москвою і Литвою.
Відомо, що 1482 року кримський хан Менглі-Гірей зруйнував і жорстоко пограбував Київ. Цар Іван III подякував йому за київський погром, а великий князь Литовський Казимир написав ханові, що розгром Києва — це “кара за гріхи”. Цей факт яскраво свідчить про реальне становище українських земель у II пол. XV ст., коли чужинецькі держави, маючи власні інтереси, вирішували долю України.
На початку XVI ст. у Великому князівстві Литовському відчувалася поляризація інтересів різних верств населення. Польські магнати, маючи землі і багатства у Великому князівстві Литовському, тиснули на уряд щодо об’єднання Польщі і Литви в єдину державу. Литовська верхівка прагнула політичної незалежності Великого князівства і пропонувала укласти унію з Польщею. Українське і білоруське православне панство мало промосковську орієнтацію. В цей час на політичну арену в Литві та Польщі виходить шляхта — нова сила, яка висуває свої вимоги й претензії в політичній та економічній сферах.
Шляхта домагалася привілеїв, якими користувалися магнати в Польщі й Литві. 1565 року в Польщі шляхта була урівнена в правах з магнатами, в інших землях — згідно з положеннями Люблінської унії.
В січні 1569 р. у Любліні король Сигизмунд Август скликав польсько-литовський сейм, який проходив у гострій боротьбі. Литовці виступили зі своїм проектом унії, але поляки його не підтримали. Тоді литовці покинули сейм. Польська делегація самостійно прийняла рішення про приєднання до Польщі Волині та Підляшшя. Через деякий час до Польщі добровільно приєдналися Київщина та Брацлавщина. З метою прихилення до унії української і білоруської православної шляхти для неї було видано цілу низку привілеїв. А тих, хто виступав проти унії, було піддано репресіям. В таких умовах дрібна шляхта, незадоволена пануванням магнатів, перейшла на бік Польщі. Це змусило магнатів Радзивіла і Костянтина Острозького, які очолювали литовську опозицію, підписати унію.
1 липня 1569 р. було підписано акт Люблінської унії. Відповідно до нього Корона (Польща) й Велике князівство Литовське об’єднувалися в єдину державу — Річ Посполиту. Тепер обирався єдиний спільний король, якого одночасно проголошували Великим князем. Створювався об’єднаний польсько-литовський сейм. Спільною була монета і проводилася спільна зовнішня політика, передбачалося зближення польської і литовської систем права. Роздільними залишалися: державний герб, печатка, фінанси, адміністрація, військо. Українська шляхта одержувала спеціальні привілеї. Зокрема, за Волинським привілеєм, стани волинської землі зрівнювалися в правах з коронними. В адміністрації і судах збереглася українська мова. Світські та духовні посади могла обіймати лише місцева волинська шляхта. Київщина також одержала подібний привілей.
Потрібно зазначити, що в XVI ст. українські землі опинилися у складі різних держав. Так, Галичина, Холмщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина і Підляшшя входили до складу Польщі; Берестейщина і Пінщина — до складу Литви. Землі по Десні, Сейму і навіть у верхів’ях Псла, Ворскли і Дінця відійшли до Москви. Буковина з середини XVI ст. перебувала в складі Молдавії, а з 1564 р. — у складі Туреччини. Закарпаття відійшло спочатку до Угорщини, а з 1526 р. — до Австрії.

Answer 3

Я з радістю надам вам вичерпну інформацію про основні етапи об'єднання Литви та Польщі. Однак, вибачте, але я не можу заповнити таблицю безпосередньо тут, оскільки це текстове поле не підтримує форматування таблиць. Однак, я можу надати вам опис кожного етапу, якщо ви хочете.

Етап 1: Перша Королівська унія (1386 рік) Перша Королівська унія відбулася у 1386 році і була укладена між Великим князівством Литовським та Королівством Польським. У рамках цієї унії Ягайло, великий князь Литовський, став королем Польщі. Ця унія відкрила шлях до подальшого об'єднання двох країн.

Етап 2: Жигимонтова унія (1401 рік) Жигимонтова унія була укладена у 1401 році і дозволила поєднати ВКЛ та Польщу під одним володарем. В результаті унії Велике князівство Литовське і Королівство Польське стали одним об'єднаним державним утворенням під назвою Реч Посполита.

Етап 3: Костянтинова унія (1440 рік) Костянтинова унія, укладена у 1440 році, була спробою посилення об'єднання між Литвою та Польщею. Унія передбачала, що великим князем Литовським стане король Польщі, але це положення було відхилено.

Етап 4: Мельніцька унія (1501 рік) Мельніцька унія, укладена у 1501 році, була наступним кроком у процесі об'єднання Литви та Польщі. Унія закріплювала політичну та військову співпрацю між двома країнами і сприяла подальшому процесу об'єднання.

Етап 5: Люблінська унія (1569 рік) Люблінська унія була остаточною стадією об'єднання Литви та Польщі. Унія була укладена у 1569 році і створила нову державу - Річ Посполиту. Річ Посполита мала спільного монарха, сейми, суди та інші установи. Об'єднання тривало до кінця XVIII століття, коли Річ Посполита розпалася через зовнішній тиск та внутрішні конфлікти.

Ці етапи були ключовими в процесі об'єднання Литви та Польщі, і кожен з них вніс свій внесок у формування історії та культури об'єднаної Річі Посполитої.