Question

Які характерні риси архітектури та образотворчого мистецтва доби роздробленості?

Answer 1

Відповідь:

Храми оздоблювали, як і раніше, мозаїками, фресками та іконами. Щоправда, мозаїку через високу вартість і складність виготовлення використовували дедалі рідше. Михайлівський Золотоверхий собор у Києві був останнім храмом, інтер’єр якого, окрім фресок, прикрасили ще й мозаїки.

Пояснення:

Підручник: Istoriia_Ukrainy_7klas_Vlasov_2020

Answer 2

Доба роздробленості - це період у європейській історії, який припадає на перехід з пізнього середньовіччя до Відродження, тобто приблизно XI-XV століття. Цей період характеризується історичними змінами, які відображаються в архітектурі та образотворчому мистецтві.

Однією з характерних рис архітектури доби роздробленості є розвиток готичного стилю. Готика виокремлялася своєю високою природністю та складними технічними рішеннями. Головною особливістю готичної архітектури став використання розкішних прикрас, витриманих пропорцій та клітинчастої будови. Великі катедральні собори, такі як Нотр-Дам у Парижі, підкреслюють релігійну атмосферу та почуття магніфіцентності.

Також в архітектурі доби роздробленості з'явилися фортеці та замки, які свідчили про період чиноші. Фортеці були споруджені як засоби для захисту і апарати панівницької влади, і мали міцні зовнішні стіни та оборонні споруди.

Щодо образотворчого мистецтва доби роздробленості, воно відрізнялося реалістичними зображеннями та використанням релігійних сюжетів. В мистецтві готик..

Головні характерні риси архітектури та образотворчого мистецтва цього періоду:

1. Розкішне оформлення. Архітектура і мистецтво доби роздробленості відрізнялися використанням розкішних прикрас, таких як скульптури, вітражі, мозаїки та інші декоративні елементи. Це сприяло створенню враження розкішності та магніфіцентності в спорудах.

2. Підвищена технічна складність. Архітектура готики характеризується використанням нових технічних рішень, які дозволяли будувати високі кам'яні костриці та комплексні системи водовідведення. Це вимагало обізнаності з інженерією та активного впровадження новаційних технологій.

3. Відродження класичних елементів. У добу роздробленості почалося відродження інтересу до античності, що проявилося в використанні класичних архітектурних елементів, таких як колони, арки та фрески з міфологічними сюжетами. Це сприяло виникненню нових стилів та напрямків, таких як ренесанс та класицизм.

4. Релігійна естетика. Більшість архітектурних та мистецьких творів цього періоду мали релігійний характер. У світі, де церква мала велику владу та переваги, створювалися грандіозні катедральні собори, монастирі та інші релігійні споруди.

Доба роздробленості відіграла значну роль в розвитку архітектури та образотворчого мистецтва. Вищенаведені характеристики лише декілька основних рис, які відрізняли цей період від попереднього та наступного.