Question

Ліквідація української греко-католицької церкви (причини,наслідки)​

Answer 1

Ответ:

Однією з перешкод на шляху радянізації західноукраїнських земель партійно-державне керівництво вважало існування Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка була носієм української національної ідеї, могутнім фактором впливу на самосвідомість населення західних теренів України, помітним явищем не лише в релігійному, а й у суспільно-політичному житті регіону. Своєю чергою, комуністичні зверхники Москви і Києва вважали УГКЦ колаборантом, оскільки, мовляв, усі 32 делегатури "дистрикту Галичина" очолювали уніатські священики, а також церква брала участь у формуванні української дивізії "Галичина" у складі вермахту, мала тісні контакти з німецькою окупаційною адміністрацією, активно і послідовно підтримувала Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію. Відкидаючи звинувачення у вигаданих гріхах колаборації і прагнучи зберегти свою церкву, у складі якої функціонувало понад 3 тис. парафій, близько 4,5 тис. храмів, які відвідувало 4,3 млн вірян, керівництво УГКЦ постійно шукало контактів із вищими органами політичної влади та державного управління СРСР. У жовтні 1944 р. митрополит Андрей Шептицький надіслав листа до Ради у справах релігії при уряді СРСР, у якому висловив готовність співпрацювати з радянською владою. Але порозумітися главі УГКЦ з кураторами церкви так і не вдалося. Незабаром, 1 листопада 1944 р., митрополит помер. Його похорон перетворився на демонстрацію величі УГКЦ, духовної та етнічної консолідації населення Західної України. Наступником владики став Йосип Сліпий. У своєму зверненні "До духовенства і віруючих" він закликав УПА до припинення збройної боротьби. Вже в грудні 1944 р. митрополит Йосип Сліпий направив до Москви повноважну делегацію, якій доручив запевнити Раду у справах релігії при РНК СРСР у тому, що УГКЦ завжди стоятиме на позиціях дотримання радянських законів, сприятиме миру і злагоді в державі. Після консультацій з В. Молотовим і М. Хрущовим, головою Ради у справах релігії при уряді СРСР І. Полянським радянський уряд гарантував, що УГКЦ не матиме перешкод у своїй діяльності. Очевидно, Й. Сталін та його найближче оточення у зв'язку з війною не хотіли вступати у відкритий конфлікт з УГКЦ, сподіваючись ретельно підготувати план її повної ліквідації.

Объяснение:

Answer 2

Ліквідація української греко-католицької церкви: причини та наслідки

Ліквідація української греко-католицької церкви (УГКЦ) відбулася у період з 1946 по 1949 роки в радянському Союзі. Це була частина загального процесу репресій проти релігійних організацій, який мав на меті знищення незалежності та контролю над релігійними громадами.

Причини ліквідації УГКЦ

Основні причини ліквідації УГКЦ були політичного, ідеологічного та релігійного характеру. Деякі з них включають:

1. Контроль держави: Радянська влада прагнула знищити будь-яку незалежну організацію, яка могла конкурувати з державним контролем. УГКЦ була однією з найбільших релігійних організацій в Україні, і її незалежність ставила під загрозу контроль держави.

2. Ідеологічні протиріччя: Комуністична ідеологія пропагувала атеїзм і вважала релігію "опіумом для народу". УГКЦ, як католицька церква, не вписувалася в комуністичну ідеологію, що призвело до її переслідування.

3. Політичні мотиви: Радянська влада боялася потенційної політичної активності УГКЦ, особливо в контексті національного руху в Україні. Ліквідація церкви була спрямована на позбавлення українського народу організаційного центру, який міг би виступити проти радянської влади.

Наслідки ліквідації УГКЦ

Ліквідація УГКЦ мала серйозні наслідки для українського народу та самої церкви. Деякі з них включають:

1. Репресії та переслідування: Після ліквідації УГКЦ, багато її священиків та вірних стали жертвами репресій та переслідувань. Багато священиків було арештовано, засуджено на довгі терміни ув'язнення або навіть розстріляно.

2. Змушена асиміляція: Багато вірних УГКЦ були змушені приєднатися до Російської православної церкви або інших релігійних громад. Це призвело до втрати ідентичності та культурного спадкування.

3. Прихована діяльність: Після ліквідації УГКЦ, багато вірних продовжили практикувати свою релігію у таємниці. Вони збиралися в підпільних молитовних групах та проводили таємні богослужіння.

4. Відродження: Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, УГКЦ почала відроджуватися. Вона стала однією з найбільших релігійних громад в Україні та здобула визнання як автокефальна церква.

Висновок

Ліквідація української греко-католицької церкви була наслідком політичних, ідеологічних та релігійних причин. Це мало серйозні наслідки для українського народу та самої церкви. Однак, після розпаду Радянського Союзу, УГКЦ почала відроджуватися та стала однією з найбільших релігійних громад в Україні.