Question

Як робили з фараона мумию

Answer 1

: мочки

а так, його окутували в ткань, і кидали у саркофага

Answer 2

Багато мумій були оснащені заупокійною літературою, яку померлі забирали з собою в загробний світ. В більшості своїй заупокійна література складалася зі списку інструкцій і заклинань, які слугували путівником по загробному світу. За часів Стародавнього Царства, тільки фараон мав можливість користуватися подібною літературою, більш відомою як Тексти пірамід. Тексти пірамід — це набір заклинань, що забезпечують воскресіння і захист фараона від різного роду ворожих сил, які мешкають в потойбічному світі. Фараон Уніс був одним з перших, хто використав цей набір заклинань. У нього, як і у деяких наступних фараонів, заклинання були висічені на стінах, всередині пірамід.[3] Ці тексти були індивідуально підібрані для нього з великого банку заклинань.В Перший перехідний період і в часи Середнього царства деякі заклинання Текстів пірамід стали знаходити на поверхні саркофагів, в похоронних камерах високопосадовців. Таким чином, поступово, стала розвиватися традиція запису заклинань на внутрішній і зовнішній поверхнях саркофагів. Тексти й заклинання записані на поверхні саркофагів стали називатися Текстами саркофагів. У цей період, заупокійна література, вперше стала доступна особам, які не мають королівського походження. Незважаючи на те що багато заклинань були перенесені з більш ранніх текстів, в Текстах саркофагів, стали з'являтися додаткові заклинання, які зазнали незначних змін, і були адаптовані для осіб не царського походження.[4]

Answer 3

Муміфікація, процес збереження тіла померлого шляхом видалення вологи та застосування консервантів, включає в себе кілька етапів. Одним із найвідоміших прикладів муміфікації є той, який застосовувався в Давньому Єгипті при підготовці тіл фараонів для поховань.

Етапи муміфікації фараонів включали:

1. Видалення мозку: Спеціалісти видаляли мозок через ніс за допомогою інструменту, схожого на гачок. Цей етап вважався важливим, оскільки мозок швидко розкладається під впливом бактерій та мікроорганізмів.

2. Видалення внутрішніх органів: Лікарі видаляли внутрішні органи, такі як шлунок, печінку, легені тощо. Органи консервували оксидом меді або соллю і потім зберігали в канопі (спеціальних посудинах для зберігання органів).

3. Видалення вологи: Тіло покійника обплакувалося та натирався сумішшю солі та соди. Це допомагало видалити вологу з тіла, що запобігало його розкладу.

4. Консервація тіла: Тіло покійника покривалося консервуючими речовинами, такими як смола або бальзам. Це допомагало зберегти тіло та надати йому стійкості до розкладання.

5. Обгортання тіла: Після завершення муміфікації тіло обгортали лляною стрічкою чи бинтом. Окрім функції збереження тіла, мумії також мали релігійне значення для давньоєгипетських вірувань та віри в життя після смерті.

Цей процес муміфікації застосовувався для фараонів та важливих осіб в суспільстві Давнього Єгипту, які могли дозволити собі цей витратний та складний процес.