Вопрос задан 12.11.2023 в 21:45. Предмет История. Спрашивает Мартиросян Михаил.

Письмово!!! доведіть чи спростуйте твердження: «Українські жінки наприкінці XVIII — в першій

половині ХІХ століття були безправними
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Красулин Виталий.

Ответ:Твердження «Українські жінки наприкінці XVIII — в першій половині ХІХ століття були безправними» можна спростувати з деякими застереженнями.

З одного боку, жінки в цей період мали обмежені права в порівнянні з чоловіками. Вони не могли голосувати, займати державні посади, отримувати освіту на рівні з чоловіками. Крім того, вони були піддані дискримінації в сфері праці та сімейного життя.

З іншого боку, жінки мали деякі права, які дозволяли їм певною мірою впливати на своє життя. Вони могли володіти майном, укладати шлюби, виховувати дітей. Крім того, вони могли брати участь у громадському житті, наприклад, в благодійній діяльності.

Отже, твердження про те, що українські жінки в цей період були безправними, не зовсім точне. Вони мали обмежені права, але все ж таки могли певною мірою впливати на своє життя.

Объяснение:

0 0
Отвечает Ищенко Даша.

Ответ:

Наприкінці XVIII ст. землі, заселені українцями, опинились у складі Австрійської та Російської імперських політичних систем, життя в яких суттєво відрізнялося від звичних умов. Обидві імперії були величезними територіальними об’єднан­нями, що складалися з центру та підвладних територій, заселених різними народами.

Імперії мали централізовану структуру управління з особою імператора на верхівці владної піраміди. Виконання законів і розпоряджень імперського уряду покладалося на численне чиновництво. З-поміж різноманітних завдань, що покладалися на імперське чиновництво, найважливішим було збирання податків. Але використовувалися вони не на місцеві потреби, а на реалізацію імперських планів і, ясна річ, на потреби самих чиновників. Усіма засобами впливу імперія виховувала в них покору і вірність, наголошуючи, що це є головним моральним і релігійним обов’язком громадян. Відтак більшість населення поступово пристосовувалася до імперських порядків і вважала їх цілком розумними.

Велике значення в управлінні підвладними територіями поряд із чиновництвом надавалося армії. Для місцевого населення військовий ставав звичною постаттю, а для суспільної еліти військова служба була можливістю зробити непогану кар’єру. Одночасно з цим утримання імперської армії стало важким тягарем для населення українських земель.

Особливістю життя у складі імперій стала його детальна регламентація. В українському суспільстві попередньої доби суспільна влада – як козацька старшина, так і польська шляхта – ніколи не захоплювалися виданням значної кількості документів стосовно впорядкування питань повсякденного життя. Імперська влада, навпаки, вважала за необхідне регламентувати життя своїх багатонаціональних підданих на місцях, згідно з єдиними стандартами, чисельними розпорядженнями зі столиці.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Твердження про те, що українські жінки наприкінці XVIII — в першій половині XIX століття були безправними, можна спростувати, оскільки реальність того часу була більш складною і різноманітною. Важливо враховувати, що соціальний статус жінок значно відрізнявся в залежності від соціального класу, етнічної належності та інших факторів.

Наприкінці XVIII і на початку XIX століття Україна перебувала під владою різних держав — Російської імперії, Австро-Угорської імперії, а також Польщі. В різних частинах України існували різні норми та закони, які визначали статус жінок.

Наприклад, у Російській імперії, яка контролювала значну частину України, було введено деякі законодавчі зміни, що стосувалися прав жінок. Наприклад, Кодекс Російської імперії 1649 року обмежував права селянських жінок, але це стосувалося переважно селянського населення. У більш високих класах, зокрема серед шляхти та дворянства, жінки мали деякі права, зокрема щодо спадщини та власності.

У польській частині України, яка також мала свої особливості, існувала система шляхетських прав і обов'язків, де жінки зі шляхетських родів мали певні права, але також обмежувалися традиційними гендерними ролями.

Отже, не можна узагальнювати, що всі українські жінки були безправними наприкінці XVIII — в першій половині XIX століття. Статус та права жінок суттєво відрізнялися в залежності від соціального, економічного та культурного контексту.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос