Question

Яка була зовнішня політика Володимира Великого? Срочно!!!​

Answer 1

1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.

2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.

3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.

Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).

4. “Повість минулих літ” та інші джерела повідомляють про сім переможних походів проти печенігів Володимира (990 p., 992 р. (двічі), 996 p., 997 p., 1001 p., 1004 p.).

5. Встановив тісні контакти з Візантією, Священною Римською імперією, Польщею, Швецією, Чехією, що свідчило про її великий міжнародний авторитет.

6. Започаткував „шлюбну дипломатію” руських князів, одружуючись сам і одружуючи своїх дітей з королівськими родинами європейських країн. Сам був одружений з сестрою візантійського імператора Анною, а після її смерті — з онукою германського імператора Оттона І. Сина Святополка одружив з дочкою польського князя Болеслава І Хороброго, Ярослава - з дочкою шведського короля Інгердою (Іриною).

Одна донька була дружиною польського короля, друга — чеського, третя — дружиною брата угорського короля.

7. За князя Володимира Руська держава перетворилася на імперію.

Answer 2

Володимир Великий, також відомий як Володимир Святославович, був великим князем Київської Русі у 980-1015 роках. Його зовнішня політика має кілька ключових аспектів:

1. Хрещення Русі: Саме за часів Володимира Великого відбулося хрещення Київської Русі у 988 році. Вибір християнства був стратегічним рішенням, спрямованим на політичну консолідацію та створення соціально-культурного об'єднання з іншими християнськими народами.

2. Дипломатичні зусилля: Володимир розглядав зовнішні відносини як важливий елемент у зміцненні своєї влади. Він встановив дипломатичні зв'язки з іншими слов'янськими племенами, а також з сусідніми імперіями, такими як Візантія та Хазарія.

3. Військова діяльність: Володимир велив активну військову політику, спрямовану на розширення території Київської Русі. Він успішно розширив кордони князівства на захід і південний захід.

4. Маріупольський союз: Володимир уклав союз з імператором Візантії Василієм II під час весняно-літнього походу 988 року, що відомий як Маріупольський союз. Це дозволило йому зміцнити свою позицію в регіоні і відкрити нові можливості для торгівлі та культурного обміну.

5. Політика щодо племінних стосунків: Володимир використовував вдалі шлюби та союзи для зміцнення внутрішньої стабільності та розширення влади. Наприклад, його шлюб з Анною, сестрою імператора Василія II, був важливим стратегічним кроком.

У цілому, зовнішня політика Володимира Великого була комплексною, спрямованою на розширення влади, консолідацію влади в регіоні та підтримку економічного та культурного розвитку Київської Русі.