Question

СРОЧНО!!!!! Письмово схарактеризуйте діяльність Кирило-Мефодiївського товариства за планом: 1) Коли і де було створене? 2) Хто були організатори цього братства? 3) Які програмові документи мало товариство? 4) Які завдання ставили братчики? 5) Якою діяльністю займались? 6) Яка доля спіткала братчиків після викриття товариства? 7) Чому царський уряд жорстоко розправився з членами товариства? Виконану роботу здайте для перевірки.​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Кирило-Мефодіївське товариство було важливим культурним і освітнім рухом, існуючим у Російській імперії на початку 19 століття, спрямованим на популяризацію та розвиток української мови та культури. Ось детальна характеристика цього товариства:

Кирило-Мефодіївське товариство було створене у 1811 році в Харкові, який на той час був частиною Російської імперії.

Організаторами товариства були група українських інтелектуалів і діячів, включаючи Івана Огієнка, Осипа Бодянського, та інших.

Товариство мало програмові документи, включаючи статут та рядок діяльності, які визначали його мету та завдання.

Основним завданням Кирило-Мефодіївського товариства було популяризувати українську мову та культуру серед населення, зокрема серед селян та молоді. Вони прагнули виробити підготовлений національний кадр та зберегти українську ідентичність.

Братчики активно працювали у сферах освіти, видавництва, перекладу та культурно-просвітницької роботи. Вони видали кілька шкільних підручників та літературних творів українською мовою, а також організували курси для селян.

Після викриття товариства російський царський уряд прийняв рішення розпустити його і припинити діяльність братства. Багато членів товариства були переслідувані та засуджені.

Царський уряд був недружелюбно налаштований до будь-якої діяльності, що сприяла українській національній свідомості. Він боявся впливу цього товариства на маси і вважав його за загрозу російському впливу та імперському централізму.

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства була важливою для розвитку української культури та мови в той період. Вона свідчила про бажання української інтелігенції зберегти та розширити національну ідентичність, незважаючи на опозицію з боку царського уряду.

Answer 2

1) Коли і де було створене?
- Кирило-Мефодіївське товариство було створене в 1845 році в Петербурзі, Російська імперія.

2) Хто були організатори цього братства?
- Організаторами були Іван Соколовський та Михайло Драгоманов.

3) Які програмові документи мало товариство?
- Товариство мало програмовий документ, який називався "Статут товариства", в якому визначалися цілі та завдання товариства.

4) Які завдання ставили братчики?
- Головним завданням товариства було зближення та об'єднання українських студентів та інтелігенції в Російській імперії для сприяння освіти, культури та національному відродженню українського народу.

5) Якою діяльністю займались?
- Товариство займалося організацією лекцій, літературних вечорів, виданням книг, розвитком української мови та культури.

6) Яка доля спіткала братчики після викриття товариства?
- Після викриття товариства в 1847 році, його члени стали об'єктом переслідувань з боку царського уряду. Деякі з них були арештовані та засуджені.

7) Чому царський уряд жорстоко розправився з членами товариства?
- Царський уряд боявся, що діяльність товариства сприяє українському національному руху та може підірвати стабільність Російської імперії. Тому було вжито жорстких репресій проти членів товариства.

Answer 3

Кирило-Мефодіївське товариство було створене 29 квітня 1845 року в місті Львові. Організаторами цього братства були Іван Вахнянин, Олександр Мошинський, Тарас Шевченко, Яків Головацький та інші видатні українські діячі.

Основними програмовими документами товариства були «Статут кирило-мефодіївського товариства» та «Програма Великого братства кирило-мефодіївського».

Завдання, які ставились перед братчиками, включали популяризацію української мови, літератури, культури, народних звичаїв та історії. Це включало видання книг, збірку народних пісень та казок, встановлення національних свят, організацію українських шкіл та бібліотек.

Члени товариства займалися перекладом літературних творів на українську мову, написанням власних поезій та прози, вчилися старослов’янській мові, вивчали українську історію та проводили наукові дослідження.

Після викриття товариства його члени стали об’єктом жорстокого преслідування з боку царського уряду. Багатьох братчиків арештували, позбавили волі та вислали на каторгу в Сибір. Деяких членів товариства вдалося уникнути затримання, але вони також жили під постійним наглядом поліції та зазнавали інших форм переслідування.

Царський уряд жорстоко розправився з членами товариства, оскільки вони активно пропагували українські національні інтереси та вимагали політичних та культурних прав для українського народу. Влада боялася впливу товариства на національну свідомість українців та перспективи розширення національного руху.

Зроблю все, щоб забезпечити передачу повного тексту до перевірки.