Question

Що означає термин варварське короливство????​

Answer 1

Ответ:

Варваские королевства-королевства созданные варварскими народами в V веке на территории Западной Римской империи в период её развала

Характерной чертой , общей для всех этих раннесредневековых политических образований, была внутренняя нестабильность, проистекавшая из отсутствия в то время устоявшегося правила престолонаследия — сыновья короля, в принципе, имели приоритетное право на престол, но знать вполне могла предложить иную, собственную кандидатуру. Раздоры между членами королевской семьи, между королем и его вассалами, споры между претендентами на престол были обычным делом, очень многие короли умерли насильственной смертью. Границы варварских королевств были также нестабильны, столицы часто меняли свои места расположения. Для внутреннего устройства были характерны общинно-племенная организация в виде территориальной общины свободных землевладельцев, народные собрания и военные ополчения.

Государственность варварских королевств развивалась под воздействием римской политической системы, римского права и с участием должностных лиц, получивших римское образование.

Список варварских королевств:

Вестготы, Бургунды, Вандалы и Аланы, Остготы, королевство Севов, Англосаксонские королевства в Британии: англы, саксы, юты и фризы.

(В VI веке на территории Британии возникло семь королевств, которые постепенно объединялись в одно государство.)

Answer 2

Термін "варварське королівство" використовується для опису політичної та соціальної системи, що характеризувала багато неевропейських цивілізацій упродовж середньовіччя. Цей термін походить від латинського слова "barbarus", яке означає "невихований" або "незнайомий".

Варварське королівство характеризувалося ієрархічною системою влади, де король або володар мав абсолютну владу над своїми підданими. Він часто був кріпосником, якому підпорядковувались інші феодалі. Король також вказував правила і закони, за якими жили люди в його королівстві.

Основними рисами варварського королівства було відсутність централізованої влади, нестабільна політична ситуація, поширення насильства та війн. Королі та їхні піддані жили в постійному стані небезпеки внаслідок нападів ворогів, які намагалися заволодіти їхніми землями та ресурсами.

У варварських королівствах часто відсутні були розвинуті системи правосуддя та адміністрації. Закони встановлювалися володарем за його власним бажанням, і їх реалізація залежала від волі та інтересів короля і його благородних прибічників.

У цих королівствах також мало місце велика релігійна впливовість. Король та його соратники часто виконували релігійні функції та втручалися в еклезіастичні справи.

Варварські королівства виявилися нездатними до розвитку розумного централізованого управління та забезпечення стабільності. Поступово, протягом середньовіччя, багато з цих королівств були поглинуті або інтернаціоналізовані більш цивілізованими імперіями, такими як Римська імперія у Європі або імперії Азії та Близького Сходу.