Question

12. Охарактеризуйте особливості правління наступників Данила Галицького? Чому їм не вдалося зберегти самостійність Галицько-Волинської держави? З якими проблемами та ворогами вони зіткнулися? Свою думку обгрунтуйте.

Answer 1

Ответ:

Після смерті князя Данила у 1264 з правління його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. За правління синів Данила - Шварно, Льва і Мстислава князівство при формальному збереженні єдності фактично розпався на три частини. Галицько-волинські князі, визнаючи формальну залежність від Золотої Орди, фактично вели самостійну зовнішню політику. Вони підтримували тісні зв'язки з Тевтонським орденом і Литвою і таким чином відстоювали свою незалежність від агресивних зазіхань Польщі та Угорщини, які контактували з Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Римською курією тощо.

2.пряма лінія династії Романовичів припинилася, що призвело до посилення політичного впливу галицького боярства. Два роки Галицько Волинська держава була без правителя, лише в 1325 було обрано новим правителем племінника Андрія та Лева 14-річного мазовецького князя Юрія II Болеслава (1325–1340 pp.). Новий князь не став маріонеткою бояр і намагався проводити самостійну політику. Проте доба могутності Галицько- Волинської держави залишилася в минулому, і розпочався її занепад. Він запровадив

західну політику.Невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу місцевому боярству для активних насильницьких дій

Answer 2

Правління наступників Данила Галицького, які прийшли до влади після його смерті, мали свої особливості. Продовжуючи політику свого попередника, вони намагалися зберегти самостійність Галицько-Волинської держави, але зіткнулися з численними проблемами та ворогами, що вкрай ускладнило цю мету.

Перша особливість правління наступників Данила Галицького полягала в їх слабкості та недосвідченості управління. Багато з цих наступників були молодими та непідготовленими до політичних справ. Вони не мали достатньої влади та авторитету, щоб ефективно керувати країною. Це створювало внутрішні розбрати та конфлікти у державі.

Друга особливість полягала в постійних зовнішніх загрозах. Галицько-Волинська держава знаходилася під постійним тиском великих сусідніх сил, зокрема Монгольської імперії, Литовського князівства та Київської Русі. Ці держави намагалися розширити свої володіння на територію Галицько-Волинської держави, що ставило правителів в складне положення. Вони змушені були вести війни та оборонятися, витрачаючи значні ресурси і зміцнюючи свої оборонні структури.

Третя особливість правління наступників Данила Галицького була внутрішніми проблемами, зокрема конфліктами між благородними родинами та зміщенням влади. Внутрішні розбрати та боротьба за владу дуже ослаблювали державу та її здатність впоратися з зовнішніми загрозами. Ці проблеми додавали нестабільності та призводили до зростання впливу інших держав.

Однією з головних причин, чому наступникам Данила Галицького не вдалося зберегти самостійність Галицько-Волинської держави, була постійна військова загроза Монгольської імперії. Монголи, підкоривши багато сусідніх держав, намагалися розширити свою владу й на територію Галицько-Волинської держави. Хоча наступники Данила Галицького декілька разів змогли відбити напади, але постійна війна вимагала великих зусиль та ресурсів, яких не вистачало для тривалого опору.

Крім того, втрата самостійності Галицько-Волинської держави також була пов'язана зі змінами в політичній картині Європи. Західнослов'янські держави, зокрема Польща та Угорщина, зміцнювали свою владу та територіальні претензії, що призводило до поступового зменшення впливу Галицько-Волинської держави.

Отже, особливості правління наступників Данила Галицького, включаючи їх слабкість управління, зовнішні загрози та внутрішні проблеми, сприяли втраті самостійності Галицько-Волинської держави. Перед ними стояли великі виклики, які вони не змогли повністю подолати, що призвело до занепаду цієї держави.