Question

14. Охарактеризуйте особливості образотворчого мистецтва України в другій половині XVII ст.​

Answer 1

Ответ:

Архітектура і образотворче мистецтво України XVI - XVIII ст. розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будівництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реального життя, ширше зображення природи, почуттів і переживань людини, більш гуманістичний зміст і реалістичні форми художніх витворів - з другого.З активізацією суспільного життя в архітектурі намічається небувале піднесення. Хоч для будівництва через історичні умови цей період був надзвичайно несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст,, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла. Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури.

У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою конструктивну систему та пластично-декоративні засоби. Це була ренесансна архітектура, що стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Її характерними ознаками були: чітка симетричність, ордерність, горизонтальність членування на поверхи, багатство декоративного оздоблення фасадів.

В українській архітектурі XVI - I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами, глибокими ровами та дерев'яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на запрошення польської корони працюють іноземні спеціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі.

Answer 2

Україна в другій половині XVII століття була свідком розвитку творчості, що відобразилося в образотворчому мистецтві. Особливості цього періоду включають розквіт бароко, вплив православної культури та візантійського мистецтва, а також збереження традицій національного стилю.

Однією з головних особливостей образотворчого мистецтва України в другій половині XVII століття є поширення бароко. Цей стиль характеризується багатими декоративними елементами, рухомими лініями та вишуканими деталями. Українські майстри використовували бароко для створення величних церковних архітектурних споруд, таких як костели та монастирі.

Ще одною особливістю є вплив православної культури та візантійського мистецтва на образотворче мистецтво України. Це виявлялося в використанні іконопису та розпису церковних споруд. Українські іконописці зображували святців, ангелів та біблійні сцени з використанням насичених кольорів та деталізації. Візантійська традиція передавалася з покоління в покоління і зберігалася в українському мистецтві.

Також варто відзначити збереження традицій національного стилю в образотворчому мистецтві України. Сюди входять використання національних орнаментів, мотивів та символіки. Українські художники поєднували елементи бароко та православної культури з унікальними деталями народного мистецтва, що створювало унікальні твори.

У другій половині XVII століття образотворче мистецтво України переживало період активного розвитку та розквіту. Різноманітність стилів та впливів зробили цей період цікавим та багатогранним. Величні архітектурні споруди, релігійні твори та народні мотиви відображали багатий культурний спадок України.