Question

Хто належав до стану рицарства

Answer 1

Ответ:

Любой впринципе

Объяснение:

Лицарем довгий час міг стати кожний. Спочатку в лицарі приймали (за німецькою традицією) з 12-ти, 15-ти, 19-ти років; проте в XIII столітті помітно прагнення відсунути його до повноліття, тобто до 21-го року. Посвячення найчастіше відбувалося у свята Різдва, Великодня, Вознесіння, П'ятидесятниці.

Answer 2

Відомо, що лицарство було привілейованим класом у середньовічних суспільствах, і до нього належали люди, що мали певні соціальні, економічні та політичні привілеї.

У Франції, наприклад, знатними вважалися власники знатних земель, тобто феодів. Ці люди могли бути посвячені в лицарі, але переважно це робили власники лену. Наділені ленами міністеріали, тобто люди невільні, прирівнювалися до вавассорам, тобто до нижчої знаті .

У Німеччині, міністеріали з століття складають особливий прошарок дінстманів, що були вищі за міських жителів, але нижчі лицарів. Невільність їх полягала в тому, що було неможливо покинути службу за власним бажанням. Привілеї цього прошарку змушували вільних і навіть знатних добровільно іти на службу до сеньйорів на правах міністеріалів .

В Англії право посвячувати в лицарі рано стало прерогативою корони. Генріх III і Едуард I вимагали обов'язкового посвячення в лицарі від будь-якого ленника, що володів щорічним доходом із землі не нижче 20 фунтів .

В Україні, соціальна структура суспільства XIV—XV ст. була досить різноманітною. Вона поєднувала стани, які існували за часів Русі-України та в період перебування українських земель у складі інших держав. До привілейованих станів належали князі, пани, зем’яни, бояри, духовенство. До напівпривілейованих — різноманітні групи міщан (патриціат, бюргерство, плебс). Непривілейованими були різноманітні групи селян (слуги, данники, тяглові) .

Важливо зазначити, що умов