Question

Що було важливим у внутрішній і зовнішній політиці Романа Мстиславича​

Answer 1

У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення — Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків краківського князя Лєшка Білого (київський князь Рюрик Ростиславич відмовив Роману у його претензіях на Галич).

Опанувавши Галич, Роман Мстиславич провадить активну як внутрішню, так і зовнішню політику. У 1198 р. на Візантію напали половці, спустошивши все на своєму шляху. На прохання візантійців, Роман Мстиславич здійснив успішний похід на половців, що значно покращило важке становище імперії. У 1200 р. у Константинополі перебувало посольство від князя Романа, до якого входили Твердята Остромирич, Недан, Домажир і Невгар. Посольство уклало союз, скріплений шлюбом Романа Мстиславича з Анною, дочкою імператора Ісаака II Ангела та його другої дружини Маргарити-Марії. Остання була сестрою угорського короля Андрія II, що посприяло зближенню Угорщини і Галичини. Старша дочка Ісаака II Ангела Ірина була дружиною ФіліпаІУ Гогенштауфена, з яким, за деякими даними, зустрічався Роман Мстиславич. Можливо, саме з цих контактів виникла у Романа Мстиславича ідея запровадження на Русі так званого доброго порядку — усталення системи спадкування київського престолу, аналог того, що запроваджувався тоді у Священній Римській імперії. Відомо, що князь Роман пожертвував на честь св. Петра монастирю бенедиктинців у Ерфурті 20 гривен срібла, за що його зарахували до фундаторів цього монастиря. Ерфурт був столицею Тюрінгії, ландграф якої — Герман — був прихильником Го- генштауфенів і спільно з князем Романом підтримував угорського короля Андрія II у його протистоянні з Імре.


Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодопомогу. Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).

1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Завихостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.

Answer 2

Роман Мстиславич, великий князь Галицько-Волинського князівства, належав до однієї зі світлих сторінок української історії. У своїй внутрішній та зовнішній політиці він приділяв значну увагу розвитку держави, зміцненню її позицій та взаємин з сусідніми країнами. Важливими аспектами внутрішньої політики Романа Мстиславича були: 1. Зростання значення Волинського князівства: Роман Мстиславич активно розширював владу свого князівства, зміцнюючи його економічні, політичні та військові можливості. Він будував нові міста, розвивав торгівлю та ремесла, залучав до країни іноземних купців та ремісників. 2. Соціальна політика: Роман Мстиславич прагнув до підвищення добробуту своїх підданих, впроваджуючи справедливу податкову систему та регулюючи ціни на основні товари. Він піклувався про розвиток освіти та культури, засновуючи церкви, монастирі та школи. 3. Запровадження нових правових норм: Роман Мстиславич вдосконалював юридичну систему країни, виходячи з українських традицій та норм європейського права. Він виписав першу українську правову збірку "Руські права", що стала основою для подальшої правової системи Волинського князівства. У зовнішній політиці Роман Мстиславич розмірковував наступні аспекти: 1. Створення міжнародних зв'язків: Роман Мстиславич активно вступав у дипломатичні відносини з іншими країнами, зокрема з Польщею, Угорщиною та Києвою Руссю. Він укладав союзи та договори, що сприяли політичній стабільності країни та позитивному її сприйняттю на міжнародній арені. 2. Воєнна стратегія: Роман Мстиславич був видатним військовим лідером свого часу. Він ведений ефективну воєнну стратегію, захищаючи свої кордони від нападів, а також впроваджував добре продумані військові реформи. 3. Збереження релігійно-культурної спадщини: Роман Мстиславич піклувався про збереження духовної спадщини свого народу. Він підтримував православну церкву, розширював її вплив і забезпечував безпеку монастирів та святинь. У загальному, важливими аспектами внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславича були зростання державності та міжнародного авторитету Волинського князівства, підвищення добробуту жителів та збереження національної культурної спадщини. Він був активним та мудрим правителем, який присвятив своє життя розвитку та процвітанню своєї держави.