Question

СРОЧНО 1. Яка причина жорстокої міжусобної боротьби між князями у другій половині XII — на початку XIII ст.? 2. Назвіть імена наймогутніших князів другої половини XII — першої половини XIII ст. 3. Під яким роком в історичних джерелах уперше згадується назва «Україна»? 4. Укажіть чільні епізоди історії Київського, Чернігово-Сіверського і Переяславського, Галицького і Волинського князівств. 5. Чи призвела поява самостійних князівств до припинення існування Київської держави? Свою відповідь обґрунтуйте. 6. Яку роль відіграло боярство у становленні незалежного Галицького князівства? 7. З’ясуйте позитивні й негативні сторони роздробленості для розвитку Русі.

Answer 1

Відповідь:

1.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення

• Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище загальнодержавних

• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин

• Зміна торговельної кон’юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом

• Посилення експансії кочовиків на руські землі

2.

Андрій Боголюбський, Юрій Долгорукий, Святослав Всеволодович, Рюрик Ростиславич, Володимир Глібович, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич.

3. -1187рік

4. Київське

Боротьба за Київ завжди набувала загальнодержавного масштабу. Лише за одне століття (1146-1246 рр.) київський престол 46 разів переходив від одного князя до іншого. У 40-х рр. XII ст. розгорнулася жорстока боротьба за київський престол між родами Мономаховичів і Ольговичів, а потім між різними гілками Мономаховичів. У такій княжій колотнечі фактичними господарями Києва стали бояри. Вони виганяли або вбивали небажаних князів, запрошуючи на престол свого князя. Зрештою київські бояри погодилися на співправління двох князів із різних княжих родів. Ця система в останній чверті XII ст. забезпечила місту відносний спокій і розвиток. Такими співправителями стали Святослав Всеволодович (належав до роду Ольговичів) (1177-1194 рр.) і Рюрик Ростиславів (належав до роду смоленських Ростиславичів) (1180-1202 рр.)

Чернігово-Сіверське

Найвідомішим чернігівським князем був Михайло Всеволодович (1224-1234 рр.). Він намагався захопити галицький і київський престол, вівши боротьбу з Данилом Романовичем. Володимиром Рюриковичем і Ярославом Всеволодовичем. У 1238 р. на короткий час Михайло Всеволодович став київським князем. Однак у 1239 р. під час монгольської навали він втік до Угорщини. Тоді його володіння були захоплені та поділені між князями.

Галицьке

Найбільшої могутності Галицьке князівство цосягло за часів правління сина Володимирка Ярослава (1152-1187 рр.). До

Галицького князівства були приєднані землі аж до пониззя Дунаю, що відкривало нові горговельні шляхи по Дністру та Дунаю і сприяло розвитку міст. Ярослав вів боротьбу з половцями, будував укріплені міста на кордонах галицької землі. До середини 80-х рр. XII ст. Ярослав, якого прозвали Осмомислом (тобто багатодумним), став найвпливовішим князем на Русі.

Волинське

Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136-1142, 1146-1154 рр. За об’єднання і зміцнення Волинського князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154-1170 рр.)» а також його наступник Роман Мстиславич (1170-1205 рр.). якому довелося відіграти вирішальну роль у подальшій долі Волинського і Галицького князівств та всієї Південно-Західної Русі.

5.Так, сталося роздробленість Київської держави.

Це сталося тому,що були  великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.

Були присущі етнічна неоднорідність населення,зростання великого землеволодіння, відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади, змінилася ситуація в торгівлі, постійні напади кочовиків і втручання сусідніх держав у внутрішні справи Русі-України.

6.Ще до входження до складу Русі в Галичині існувало державне утворення хорватів, сформувалася власна владна верхівка, яка стала основою для майбутнього багатого й могутнього боярства. Бояри завжди прагнули зберегти свій вплив, тому часто чинили супротив князівській владі.

7.Позитивні сторони

1) невеликою територією легше управляти 2) феод. роздробленість сприяла розвитку культури 3) сприяла містобудування

Негативністорони: 1) втрата обороноздатності 2) падіння міжнародного авторитету 3) междуусобіц

Пояснення:

Answer 2

1. Причина жорстокої міжусобної боротьби між князями у другій половині XII — на початку XIII століття була пов'язана з рядом чинників, включаючи: - Спадщина політичної роздробленості Київської Русі: Після занепаду Київської Русі та розпаду Київської держави на окремі князівства, князі конкурували за владу, вплив і ресурси. - Вплив зовнішніх чинників: Монгольський нашестя на Русь у 1240 році призвело до важких умов життя та конкуренції серед князів у боротьбі за ресурси та захист від загарбників. - Економічні і територіальні інтереси: Князі боролися за контроль над важливими торговими шляхами, землями та ресурсами, що сприяло конфліктам і боротьбі за владу.

2. Наймогутнішими князями у другій половині XII - першій половині XIII століття були, зокрема: - Данило Романович (Данило Галицький) - князь Галицький і Волинський, відомий своєю активною політикою та спробами утворити єдину Руську державу. - Роман Мстиславич - князь Чернігівський та Галицький, спробував об'єднати північну і західну Русь.

3. Назва "Україна" вперше згадується у літературних творах історика Геоффрея Гартмана в 16 столітті, але в історичних джерелах перша згадка про "Україну" датується XVIII століттям, коли ця назва стала більш поширеною в контексті південних територій колишньої Русі.

4. Епізоди історії різних князівств: - Київське князівство: Втратило своє панування після монгольського завоювання в 1240 році. - Галицьке і Волинське князівства: Довго зберігали незалежність, але пізніше втратили її під впливом Польщі. - Чернігово-Сіверське князівство: Після монгольського завоювання стало важливим центром північно-східної Русі.

5. Поява самостійних князівств сприяла розпаду Київської держави, але не безпосередньо не призвела до її припинення. Київська держава існувала до монгольського завоювання в 1240 році, і після цього території колишньої держави розпадалися на окремі князівства, які існували паралельно з монгольською ордою та іншими сусідами. Іншими словами, роздробленість сприяла розділенню території, але не обов'язково призвела до повного припинення існування Київської держави.

6. Боярство відіграло важливу роль у становленні Галицького князівства, допомагаючи князю Данилу Галицькому в управлінні країною та обороні від зовнішніх загроз. Бояри були частиною феодального апарату влади і грали важливу роль у формуванні політичних рішень та управлінні країною.

7. Позитивні сторони роздробленості включають: - Розвиток культури і мистецтва: Різні князівства конкурували за вплив і привертали культурних інтелектуалів, що сприяло розвитку літератури т