Question

Підготувати інформацію про один з звичаїв Середньовіччя. помогите, срочно​

Answer 1

Объяснение:

Значна частина публічної культури Середньовіччя була сформована під впливом християнства. Але були й деякі досить давні звичаї, на які церква закривала очі. Найвідоміші з них — це ігри довкола вогнища на Івана Купала, відомого в усіх куточках Європи, чи посипання молодят пшеницею.

Answer 2

Объяснение:

Українські звичаї свята Великдень, за християнства ототожненого з Пасхою, мають чимало спільного з відзначанням свята Новруз, ключового для іранського світу. Особливо виразно це помітно при залученні даних про середньовічну українську обрядовість. Французький інженер та картограф Ґійом Левассер де Боплан у своєму знаменитому «Описі України» (1650) зафіксував архаїчні моменти святкування Великодня. Вони стосуються обо­в’яз­кового дарообміну фарбованими яйцями – крашанками й писанками – на свято, а також ритуального обливання водою в понеділок після Великодня. Описані ним календарні обряди та звичаї українців знаходять точні відповідності у новорічній обрядовості Ірану, зафіксованій європейцями. Французький ювелір Жан Шарден у 1686 р. та голландський художник і мандрівник Корнеліус де Бруїн у 1704 р. фіксують у персів звичай дарувати на Новруз фарбовані чи позолочені яйця, який був пов’язаний з давньоіранськими уявленнями про яйце як першопричину всього живого, а венеціанець П’єтро делла Валле під час свого перебування в Ірані у 1617–1627 рр. мав змогу спостерігати обряд обливання водою на спеціальному святі після Новруза. Цих звичаїв та обрядів, які мають паралелі з українськими, і в подальші часи дотримувалися перси, таджики, ваханці, ішкашимці, шугнанці, курди, осетини. Український фольклорний образ прикутого в пеклі володаря зла, якого дратує наявність писанкарства, теж знаходить відповідності в перському зороастризмі та язичницькій релігії осетинів.

Answer 3

Звичаї Середньовіччя були дуже різноманітні і залежали від культурного, соціального та релігійного контексту кожного конкретного регіону та епохи. Одним із цікавих звичаїв того часу був "Турнір".

Турнір – це військово-спортивне змагання, яке було популярним у Європі в Середньовіччі. Турніри були не лише важливим елементом військової підготовки лицарів, а й суспільним заходом, який привертав увагу глядачів. Основні риси турніру включали таке:

1. Підготовка та обрядовий характер: Турнір вимагав серйозної підготовки. Лицарі тренувалися в мистецтві бою, фехтуванні, а також в трюках зі зброєю.

2. Взаємні зобов'язання: Участь у турнірі була свого роду зобов'язанням перед громадсьтвом та власними побратимами. Лицарі вважали це за можливість продемонструвати свою майстерність та відвагу.

3. Обрядова форма: Учасники турніру зазвичай брали участь в змаганнях у вражаючих обладунках, на яких були чітко вишиті та виштовхані герби та символи.

4. Популярність серед глядачів: Турніри привертали велику кількість глядачів. Вони допомагали залучити увагу громадськості та показати силу та відвагу учасників.

5. Спортивність та честність: Важливим аспектом турніру була дотримання спортивних правил та честної гри. Лицарі ретельно дотримувалися правил бою, а судді виконували функцію контролю.

6. Різноманітні дисципліни: На турнірах проводилися різноманітні види змагань, включаючи турніри на конях (жінки чи пеший бій лицарів) та інші види військово-спортивних заходів.

7. Соціальний аспект: Турніри стали важливим соціальним заходом, де аристократи могли демонструвати свій статус та владу, а рядові громадяни мали можливість спостерігати за діями найвидатніших воїнів.

Турніри існували в різних формах та варіаціях протягом Середньовіччя, і вони є одним із найцікавіших звичаїв цього періоду.