Question

Внутрішня політика та зовнішньополітична діяльність Директорії. Причини поразки Директорії. Помогите срочно пожалуйста дам 60 балов

Answer 1

Ответ:

Директорія - це урядовий орган, який був створений під часкраїнської революції 1917-1920 років з метою керування Україною. Цей орган був утворений 14 листопада 1918 року, після того як Українська Народна Республіка була оголошена незалежною.

Внутрішня політика:

Однією з головних проблем Директорії була політична нестабільність в Україні. З одного боку, були складності з побудовою стабільної урядової системи, з іншого - Україну відразу після Світової війни охопила дуже складна економічна ситуація. Загалом, українська економіка була дуже слабкою і залежною від зовнішніх факторів.

У цих умовах Директорія створила програму державних реформ, яка мала забезпечити розвиток економіки зміцнення урядової системи та зміцнення національної свободи.

Зовнішня політика:

Головною метою зовнішньополітичної діяльності Директорії було створення міжнародного визнання Україні. Для цього Директорія створила різні дипломатичні місії, які діяли у різних країнах світу.

Однак, наприкінці 1919 року було підписано брестський мир між Радянською Росією та Центральною Державою, і Українська Народна Республіка була включена в Товариство Націй. У цих умовах Директорії було надзвичайно складно зберегти владу та забезпечити територіальну цілісність України.

Причини поразки Директорії:

1. Внутрішня нестабільність в Україні. У повоєнний період Україна була охоплена численними соціальними та економічними проблемами.

2. Громадянська війна. Україна була охоплена громадянською війною, яка важко наразила урядову систему Директорії.

3. Зовнішній тиск. Директорія постійно була під тиском з боку Червоної Армії, Польщі та більшовицьких республік в східній Європі.

Объяснение:

Answer 2

Директорія (або Директорія Української Народної Республіки) була урядовою структурою, що існувала в Україні в 1918-1920 роках під час громадянської війни та інтервенцій з боку інших країн. Внутрішня та зовнішньополітична діяльність Директорії була визначена численними складнощами та викликами того періоду. Ось деякі з них:

Внутрішня політика Директорії:

1. Спроби створення стабільної влади: Директорія намагалася встановити стабільну владу в умовах громадянської війни та політичної нестабільності. Вона боролася з більш ніж двома антидиректорійними фракціями, які були вороже налаштовані до неї.

2. Економічні проблеми: Умови війни та бурхливого перехідного періоду створили серйозні економічні труднощі. Інфляція та відсутність ресурсів були серйозними проблемами.

3. Внутрішні конфлікти: Внутрішні конфлікти та боротьба за владу між різними фракціями призвели до розколу в українському уряді, що призвело до нестабільності та зниження ефективності влади.

Зовнішньополітична діяльність Директорії:

1. Боротьба з інтервентами: У період Директорії Україна стикалася з інтервенцією іноземних держав, таких як Росія, Польща, Румунія, Франція, та інші. Це ускладнило ситуацію та додало військового тиску.

2. Спроби визнання міжнародним співтовариством: Директорія намагалася отримати міжнародне визнання та підтримку, але це було вкрай складно через глобальну політичну ситуацію та інтереси інших держав.

Причини поразки Директорії:

1. Зовнішні вороги та внутрішні конфлікти: Наявність багатьох ворожих фракцій та інтервентів, які були проти Директорії, створювала дуже важкі умови для виживання та функціонування уряду.

2. Економічні проблеми: Спад економіки та проблеми зі збереженням фінансової стабільності призвели до втрати довіри та підтримки населення.

3. Політичні розбіжності: Внутрішні конфлікти та розбіжності між фракціями уряду призвели до його послаблення та неефективності.

Всі ці фактори сприяли поразці Директорії та її кінцевому знеособленню. У кінці 1919 року Директорія фактично втратила владу, і Україна стала ареною військових конфліктів та політичних змін.