Question

Розповідь про дажбога срочно даю 50 балів​

Answer 1

Ответ:

Дажбог (Дажбо, Даждьбог, Богдаждь) — бог світла і Сонця, син могутнього бога вогню Сварога; подавач усякого добра, опікун людської долі та достатку; бог, який дає білий день, щастя та любов. Зі сходом Сонця у предків з давніх давен асоціювалося його відродження, а тому Сварог є божество-батько, який дає життя Сонцю Дажбогу.

За свідченням Б.Рибакова, божества з таким ім’ям ані в Прибалтиці, ані в індоіранському світі немає. Деякі вчені трактують ім’я Дажбог як Поганий Бог, маючи на увазі, що він пов’язується з мокрою, дощовою погодою. Інші пояснюють його як Давець-бог, тобто той, що приносить добробут, заможність. Існують й інші версії.

У «Повісті врем’яних літ» під 980 р. поряд з іншими Володимировими богами, що стояли на Київській горі, згадується і Дажбог: «І став Володимир княжити у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога…» Дажбог у пантеоні князя Володимира — божество всеосяжне, пов’язане з сонячною природою, з річним сонячним циклом. Слід зазначити, що у давніх українців міцно вкоренилося поняття про «небесну твердь» (землю), яка ділить усе нижнє царство на два яруси: у верхньому знаходяться «хлябі небесні» (запаси дощової води), а під велетенським куполом тверді ходить Сонце; краї купола опираються на край землі. Верхній ярус над твердю — царство Стрибога (Сварога, Рода). Нижній ярус із Сонцем і землею — царство Дажбога. Обидва яруси разом — «небеса», тобто небо у множині.

За народними віруваннями, Сонце бувало не тільки добрим. Як справжня жива істота, воно іноді гнівалося на землян. У «Слові о полку Ігоревім» Сонце «світле- трисвітле» своїм пекучим промінням губить воїнів князя Ігоря. «Слово» називає русичів внуками Дажбога (Сонця): «Погибашеть жизнь Дажьбожа внука»; «Встала обида в силах Дажьбожа внука». Щаслива втеча Ігоря з полону завершується зустріччю з Сонцем: «Сонце світиться на небесах — Ігор князь в Руській землі». За стародавніми міфами, три сонячні побратими супроводжують Дажбога в небі: Ярило — бог весняного рівнодення, Семиярило — бог літнього сонцестояння та Коляда — бог зимового сонцестояння. Днем породин молодого Сонця вважався день зимового сонцестояння (21-22 грудня). Опікуном цієї світлоносної трійці був бог Троян — владика неба, землі й потойбічного царства. Населення трипільських часів називало Сонце Дажбогом, воду-матір — Даною, а яскраве небо — Дивом.

В одній із весільних пісень, записаній на Вінниччині, розповідається про зустріч князя з Дажбогом:

Answer 2

Дажбог - це один із стародавніх слов'янських богів, який в історії і міфології відігравав важливу роль. Його ім'я означає "день бога" або "бог сонця", і це символізує його функцію як сонячного божества в пантеоні слов'янських богів. Основними атрибутами Дажбога було сонце та золото.

У слов'янській міфології, Дажбог був відомий як бог сонця, який відповідав за прихід ранку та світло, що проникає через темряву ночі. Він також був богом багатства, урожаю та плодючості. Люди молилися йому, щоб він дарував їм достаток і процвітання у їхньому житті.

Дажбог часто зображувався як чоловік зі сяючим обличчям, яке сяяло як сонце, або як чоловік, що тримав в руках золотий колосок. Він також був пов'язаний з символами, які вказували на сонце та світло, такі як колесо та відерце.

Ця постать відігравала важливу роль в культурі слов'ян, і молитви до Дажбога були спрямовані на просвітлення, тепло і родючість. Вірування в цього бога підтримували важливі аспекти сільського господарства, оскільки він відповідав за врожай та ростини.

Уявлення про Дажбога було важливим для стародавніх слов'ян, і вони шанували його впродовж багатьох століть. Його образ символізував надію та світло у світі, і він залишив свій слід у слов'янській культурі та міфології.