Question

Причини економічного занепаду та політичної кризи в польщі 2 половини 17-18 ст.

Answer 1

Як багато потрібно?Можу надіслати статтю

Війни під час правління Сигізмунда ІІІ і Яна Казимира значно погіршили становище Речі Посполитої. Різко скоротилася чисельність населення країни: з більш як 10 млн. на початку століття до менш ніж 6 млн. після "шведського потопу"

Найбільших втрат зазнали густонаселені й економічно розвинуті регіони королівства (Велика Польща, Королівська Пруссія, Мазовія), спустошені шведами й трансільванцями. Тут занепали міста і села, збідніли міщани й селяни, дрібномаєтна й безземельна шляхта. Через постійні неврожаї зменшення прибутків відчули й великі землевласники. Не вистачало худоби, коней, реманенту, робочих рук. Величезні земельні простори не оброблялися. Значно скоротилася зовнішня і внутрішня торгівля.

Зубожіла шляхта часто мусила найматися до магнатів - служила в їхніх володіннях і війську, орендувала землі. Поступово між ними зав'язувались стосунки, що базувалися на особистій залежності перших від других. Магнати користувалися послугами залежних від них шляхтичів на сеймиках, у трибуналі, в земських судах. Натомість вони підтримували їхні клопотання при вирішенні справ про призначення на різні посади, про оренду державних земель тощо.

З часом у Речі Посполитій сформувалася система влади, побудована не на основі державної адміністрації, а на особистій залежності шляхтича від магната. Це явище спостерігалося передусім у регіонах Речі Посполитої, де існували величезні земельні володіння - латифундії, зокрема в Литві та в Україні, їхні власники - роди Потоцьких, Сапег, Оссолінських, Любомирських, Конецпольських та ін., разом зі старими магнатськими родами, в першій половині XVIII ст. стали визначальним чинником політичного життя країни, а шляхетська республіка поступово перетворилася на магнатську олігархію.

Оскільки регулярне стягнення податків на утримання найманих військ призводило до спустошення державної скарбниці, розрахунки з солдатами проводили скарбничі комісії сеймиків. Це давало змогу їм великою мірою впливати на формування збройних сил. Підвищення ролі сеймиків за умов, коли шляхта часто залежала від магнатів, посилення магнатських партій, складнощі зі скликанням вального сейму у воєнний час і наростання хаотичності в його роботі - все це підривало значення парламенту.

Answer 2

Економічний занепад і політична криза в Польщі в другій половині 17-18 століть були спричинені рядом факторів:

1. Роздробленість та слабкість: Польща була великою, але роздробленою країною з численними незалежними шляхетними сеймами, які мали значний вплив на прийняття рішень. Це ускладнювало управління країною та призводило до внутрішніх конфліктів.

2. Слабкість королівської влади: Король мав обмежену владу і зазвичай був слабким лідером, не здатним здійснювати ефективний контроль над країною. Це сприяло безладдю та корупції в уряді.

3. Економічні проблеми: Польща зазнала економічних труднощів через війни, земельні реформи та знецінення грошей. Сільське господарство було важливою галуззю економіки, але його розвиток був обмежений системою сільських общин (гмін), що запобігала модернізації господарства.

4. Розбіжності з іншими державами: Польща зазнавала внутрішніх конфліктів та війн з сусідніми країнами, такими як Росія, Швеція та Пруссія. Ці конфлікти призводили до територіальних втрат і втрати впливу на міжнародній арені.

5. Реформи та роздробленість: Намагання реформувати країну і модернізувати її управління часто зіткнувалися з опозицією шляхти, яка боялася втратити свої привілеї та владу.

Ці фактори разом призвели до економічного занепаду, слабкості центральної влади і політичної кризи в Польщі в другій половині 17-18 століть. У результаті цієї кризи Польща втратила свою незалежність і була поділена між Росією, Пруссією та Австрією в розділі Польщі, який відбувся в кінці 18 століття.