Question

В чому проявлявся освічений абсолютизм?​

Answer 1

Ответ:

Основы просвещенного абсолютизма[править. | ред. код]

Теория «просвещенного абсолютизма», родоначальником которой считается Томас Гоббс, вполне проникнута рационалистической философией Просвещения. Сущность ее заключается в идее светского государства, в стремлении абсолютизма поставить выше всего центральную власть. До XVIII века государственная идея, выразителем которой был абсолютизм, понималась вузькопрактично: понятие о государстве сводилось к совокупности прав государственной власти. Крепко держась за выработанные традицией взгляды, просвещенный абсолютизм внес вместе с тем и новое понимание государства, которое уже налагает на государственную власть, пользующуюся правами, и обязанности. Следствием такого взгляда, что сложилась под влиянием теории договорного происхождения государства, явилось то теоретическое ограничение абсолютной власти, которое вызвало в европейских странах целый ряд реформ, где рядом со стремлением к «государственной пользе» выдвигались заботы об общем благосостоянии.

«Просветительская» литература XVIII века не только ставила задачу критики старых порядков: стремления философов и политиков того времени сходились в том, что реформа должна совершиться государством и в интересах государства. Не удивительно, что эти идеи пришлись по вкусу некоторым монархам, в частности Фридриху II. Еще в юности он увлекся философией и перепиской с вольнодумцами, стал масоном и написал свой трактат с критикой политической теории Макиавелли, изданное в Голландии под вымышленным именем. А став королем, Фридрих II с рвением взялся за проведение реформ в соответствии с собственным пониманием идей Просвещения. Он запретил пытки и объявил об отмене цензуры. Убежденный сторонник свободы вероисповедания, король утверждал, что может свести в Пруссии святилища даже для язычников, если те захотят поселиться в его государстве, а впоследствии распорядился построить католический собор в Берлине, населенном преимущественно протестантами. Частную собственность объявили неприкосновенной, судопроизводство по совету Монтескье отделили от исполнительной власти. По приказу монарха был создан новый свод законов. Фридрих II ввел в Пруссии всеобщее начальное образование, строил дороги, поощряло строительство новых мануфактур, отменил таможни внутри королевства. Такая государственная политика, собственно, и получила название «просвещенного абсолютизма»[1].

«Просвещенный абсолютизм», по крайней мере в теории стремился к союзу монархов и философов, которые желали подчинить государство чистому разуму. Не удивительно, что в литературе «просвещенный абсолютизм» был встречен восторженно. Наиболее яркий пример этого увлечения — политическое мировоззрение Вольтера, этой же точки зрения придерживалась и школа физиократов с Кенэ, Мерсье-де-ла-Рів'єром и Тюрго во главе.

Объяснение:

Answer 2

Освічений абсолютизм (також відомий як просвітительський абсолютизм або просвітительський деспотизм) був політичним та соціальним явищем, яке проявлялося в ряді способів:

1. Централізована влада: Освічений абсолютизм відзначався сильною централізацією влади. Монархи прагнули збільшити свою владу та контроль над державою, обмежуючи вплив шляхти та інших стандартних носіїв влади.

2. Просвітительські реформи: Освічені монархи впроваджували реформи, спрямовані на поліпшення життя своїх підданих. Це включало в себе модернізацію законодавства, судової системи, адміністративного устрою, освіти та інфраструктури.

3. Просвітительська філософія: Освічені монархи підтримували просвітительські ідеї, які підкреслювали важливість розуму, науки та освіти. Вони сприяли створенню академій, університетів та наукових товариств для підтримки наукових досліджень та освіти.

4. Релігійна терпимість: Освічені монархи часто підтримували релігійну терпимість, дозволяючи своїм підданим вільно вірили у різні релігії та конфесії.

5. Економічний розвиток: Вони підтримували економічний розвиток, сприяючи розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства.

6. Соціальні реформи: Освічені монархи впроваджували соціальні реформи, спрямовані на поліпшення життя своїх підданих, включаючи поліпшення умов праці, освіту та медичну допомогу.

7. Ідеї соціального контракту: Деякі освічені монархи, такі як Жан-Жак Руссо та Вольтер, підтримували ідеї соціального контракту, які вказували на обов'язок влади служити благополуччю своїх громадян і виконувати їхні інтереси.

8. Культурний розвиток: Освічені монархи сприяли культурному розвитку, підтримуючи літературних, філософських та художніх діячів.

Освічений абсолютизм був спробою поєднати абсолютну владу монархів із принципами просвітницької філософії для поліпшення суспільства та збільшення добробуту населення. Цей підхід став важливим кроком у формуванні сучасних демократичних та громадянських цінностей.