Question

Які особливості весільних обрядів 19 ст.?​

Answer 1

Ответ:

У кінці XIX – на початку XX ст. звичай попереднього розвідування щодо згоди на сватання перетворюється у ввічливе попередження про прихід сватів.Сватання – перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. В Україні посередників у сватанні найчастіше називали «старостами», але траплялися також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун». У старости просили близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то, обираючи старшого старосту, брали до уваги такі риси вдачі як комунікабельність і дотепність. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб, на випадок відмови, зберегти сватання у таємниці.

На Черкащині, привітавшись, старости починали традиційну розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці (олениці)-красної дівиці, чи купців, що дізнаються про товар тощо. Після традиційних вітань і промов старостів, кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою і вирішальною.

Объяснение:

Answer 2

Весільні обряди в XIX столітті в різних країнах та культурах мали свої особливості, але деякі загальні риси та тенденції можуть бути визначені. Ось деякі з них:

1. Вибір партнера: В багатьох суспільствах XIX століття вибір партнера на весілля дуже часто залежав від соціального статусу, класу та родинного майна. Батьки зазвичай грали важливу роль у виборі подружнього партнера для своєї дитини.

2. Аранжування шлюбу: Зазвичай аранжування весіль проходило за участю батьків молодят, і вони вирішували багато питань, включаючи обговорення декору, дотримання традицій, вибір місця для церемонії тощо.

3. Весільна мода: Мода XIX століття вплинула на весільний одяг. Великі пишні сукні для наречених та костюми для нареченого були популярні, і вони зазвичай виготовлялися з вишуканих тканин і прикрашалися мереживом та іншими деталями.

4. Обряди та традиції: У різних регіонах і культурах існувало багато різних весільних обрядів і традицій. Наприклад, у багатьох культурах було звичайно використовувати круглу обручку як символ вічного об'єднання.

5. Церковні обряди: У багатьох християнських культурах церковні обряди були важливою частиною весільного обряду. Церковні церемонії могли відбуватися велично і супроводжуватися молитвами та співами.

6. Святковий прийом: Після церемонії зазвичай відбувався святковий прийом для гостей, де подавалися страви та напої. Цей прийом може бути розкішним і тривати довгий час.

7. Музика та танці: Весільні свята часто включали музику та танці. Гості могли співати та танцювати, щоб святкувати цю особливу подію.

8. Весільний торт: Весільний торт також був важливим елементом свята. Він міг бути великим та оздобленим вишукано.

Звісно, ці особливості можуть варіюватися в залежності від конкретної культури, релігії і соціального статусу пари, яка входила в шлюб. У XIX столітті було багато різноманітних традицій та звичаїв, які можуть відрізнятися від регіону до регіону та від культури до культури.