Вопрос задан 01.10.2023 в 04:30. Предмет История. Спрашивает Федорова Ольга.

Що вам відомо про станово-представницькі монархії?​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Сіркізюк Дімон.

Ответ:

Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю.Зміни у суспільному ладі в період станово-представницької монархії

В аналізований період у державах Західної Європи остаточно сформувалися такі стани: дворянство, духовенство і третій стан, куди входили міщани і селяни. Проте розподіл на стани не повністю відображав правове становище різних груп насе­лення, оскільки ці стани складалися з неоднорідних прошарків су­спільства.

Вищими, привілейованими станами залишалися дворянство і духовенство. У середовищі дворян відбулося розшарування, в ре­зультаті якого утворилася група вищих дворян із загалу старої феодальної знаті й багатих міщан (у Франції це - дворяни шпаги, в Англії - лорди, в Німеччині - князі-курфюрсти, в Росії - бояри). Підпорядковане становище посідали дворяни, які вийшли з рица­рів, чиновників і суддів. Такий самий розподіл відбувся й у стані духовенства.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Станово-представницька монархія (також відома як конституційна монархія) - це форма монархії, в якій монарх виступає як глава держави, але його влада обмежена конституцією або законами, і він діє в рамках законів та у взаємодії з іншими урядовими органами.

Основні риси станово-представницької монархії включають:

  1. Конституційні обмеження влади монарха: Монарх не має абсолютної влади і обмежений конституцією або законами. Він повинен дотримуватися встановлених правил і обов'язків.

  2. Парламентська система: Зазвичай в станово-представницьких монархіях існує парламент або легіслативний орган, який обирається народом або призначається на підставі конституції. Цей парламент грає важливу роль у прийнятті законів та прийнятті рішень.

  3. Голова держави і голова уряду: У багатьох станово-представницьких монархіях існує розрізнення між головою держави (монархом) і головою уряду (прем'єр-міністром або президентом). Голова держави виконує головним чином представницькі функції, тоді як голова уряду відповідає за керівництво державою.

  4. Символічна роль: Монарх часто виконує символічні обов'язки, такі як участь у церемоніях, вручення нагород, представницькі візити тощо, але його влада в політичних питаннях обмежена.

  5. Популярність: У багатьох станово-представницьких монархіях монарх зазвичай залишається популярним символом єдності та стабільності в країні, хоча його влада обмежена.

Прикладами станово-представницьких монархій є Велика Британія, Швеція, Норвегія, Японія та інші країни. У цих країнах монарх відіграє важливу символічну роль у житті нації, але реальна влада знаходиться в руках демократично обраних представників та уряду.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос