Question

Структура давньоримського суспільства СРОЧНО!!!!!!!!!​

Answer 1

Ответ:

Соціальна структура римського суспільства

Соціальна структура давньоримського супільства та Громадянський стан у римському праві Римське суспільство розглядається як ієрархічне, де раби були на самому дні, вільновідпущеники — над ними, а вільнонароджені громадяни були верхівкою. Вільні громадяни також були поділені на класи. На початковому етапі розвитку римське суспільство складалося з двох основних верств — патриціїв і плебеїв. Згідно з найпоширенішою версією про походження цих двох класів, патриції — це корінні мешканці Риму, що вели своє походження від 100 патріархів-засновників міста, а плебеї — прийшле населення, яке не мало такого походження, але мало громадянські права. Патриції були об'єднані спочатку в 100, а потім в 300 родів. Спершу плебеям заборонялося одружуватися з патриціями, що забезпечувало замкненість верстви патриціїв. Менш важливим це стало за часів пізньої Республіки, коли деякі плебейські родини стали заможними і почали займатися політикою, а деякі патриціанські роди занепали. Будь-хто, патрицій чи плебей, чиїм предком був консул, вважався благородним ,а того, хто перший зі свого роду прийняв консульство, як, наприклад, Марій чи Цицерон, називали новою людиною ) благородними ставали його нащадки. Однак патриціанське походження все ще залишалося престижним, і багато релігійних інститутів були відкриті тільки для патриціїв. Характерним одягом для римських чоловіків була тога, яку могли носити тільки громадяни Риму З часом соціальна структура помітно ускладнилася, важливішим став поділ на класи згідно військової служби. Членство в цих класах періодично визначалося цензорами, згідно майновому становищу. Найзаможнішими були сенатори, які домінували у політиці та військовому управлінні. Наступними йшли вершники , тобто ті, що могли дозволити собі утримувати бойового коня; згодом вони сформували впливовий купецький клас. Це були особи не завжди знатного походження, але вони займалися торговими операціями (торгівля вважалася недостойним патриціїв заняттям) і концентрували в своїх руках значні багатства. Після декількох нижчих класів з тих, хто міг собі дозволити військове спорядження, йшли пролетарії — громадяни, які не мали майна. До реформ Марія вони не допускалися до військової служби і за рівнем добробуту і престижу стояли ненабагато вище вільновідпущеників. Приблизно в III ст. до н. е. патриціат об'єднується з вершниками у нобілітет. Однак нобілітет не був єдиним. Згідно римським уявленням, вельможність роду, до якої належить людина, визначала рівень поваги до нього. Кожен мав відповідати своєму походженню і однаково засуджувалися як негідні заняття (наприклад, торгівля) людини знатного походження, так і незнатні особи, які досягли високого положення . Громадяни також стали розділятися на cives nati — громадян за народженням і cives facti — громадян, які отримали права за певним законом. До Риму також стали з'їжджатися люди різноманітних національностей (перш за все, греки), які не мали політичних прав, але грали важливу роль у житті суспільства. Право голосу в Республіці залежало від класу, громадяни групувалися у вибочі «триби», але в трибах багатшого класу було менше людей, ніж в бідних трибах, всі пролетарії формувалися в одну трибу. Голосування проходило у класовом порядку і закінчувалося тоді, голосували більшість триб, тому до найбіднішіх класів часто навіть не доходила черга. Союзницьким іноземним містам часто надавалося латинське право, перехідний рівень між повним громадянством і статусом іноземця , яке давало жителям цих міст всі права громадян згідно римських законів і дозволяло їх керівним магістратам ставати повноправними римськими громадянами. Хоча існувало безліч різновидів латинських прав, основний поділ був на: cum suffragio («з правом голосу», тобто право вступити в римську трибу і брати участь у трибутній коміції) sine suffragio («без права голосу», тобто без права брати часть у римській політиці) Деяки з італійських союзників Риму отримали повне громадянство після Союзницької війни 91-88 рр. до н. е., а в 212 р., за імператора Каракалли, повне римське громадянство поширилося на всіх вільнонароджених в Імперії.

Answer 2

Давньоримське суспільство мало складну структуру, яка базувалася на соціальних та політичних відмінностях між різними верствами. Основні елементи структури давньоримського суспільства включали:

1. Патриції та Плебеї:

   • Патриції: Це були представники заможної верстви, які мали політичні та правові привілеї. Вони складали велику частину римського сенату та займали важливі посади в уряді.
   • Плебеї: Це були робітники, фермери та торговці, які становили більшість населення. Спочатку вони мали обмежені права, але з часом вдалося домогтися покращення свого становища через боротьбу за права та інші соціальні реформи.

2. Сенат:

   • Римський сенат був високим органом влади, в якому сиділи патриції. Він визначав основні політичні та соціальні питання. Члени сенату обиралися серед патриціїв.

3. Консули:

   • Консули були обраними керівниками республіки та володарями виконавчої влади. У більш ранній епохі існували два консули, які обиралися на рік.

4. Форум:

   • Форум був головним місцем для політичних обговорень та вирішення питань. Тут збиралися громадяни для обговорення важливих справ.

5. Легіони та армія:

   • Римська армія включала в себе легіони, які були основними військовими формуваннями. Солдати служили за певний строк і, після закінчення терміну служби, можливо, отримували землю або інші вигоди.

6. Раби та вільні громадяни:

   • Римське суспільство включало в себе рабів, які були найнижчим класом і не мали прав. Вільні громадяни, в свою чергу, мали деякі політичні та правові права.

7. Правова система:

   • Римська правова система була складною та розвинутою. Центральним елементом було "Римське право", яке вплинуло на багато сучасних правових систем.

Ця структура суспільства існувала протягом різних періодів давньоримської історії та зазнала змін внаслідок політичних та соціальних перетворень.