Question

Чому кримський хан визнав залежністьвід турецького султана?​

Answer 1

Ответ:

Історії Кримського ханства не пощастило двічі: в Російській імперії її писали переважно чорними фарбами, а в Радянському Союзі взагалі спробували забути. Та й жителі сучасної України, ніде правди діти, здебільшого перебувають у полоні російських міфів і помилок щодо кримських татар. Щоб хоч трохи виправити ситуацію, Крим.Реалії підготували цикл публікацій про минуле Кримського ханства та його взаємини з Україною.

Отже, і Нур-Девлет і Менглі Герай по черзі опинялися на престолі ханства, й ось після чергової невдачі Менглі навесні 1475 року переховується в Кафі. А як ми вже кілька разів згадували в попередніх програмах, саме в цей час османські війська вдерлись на півострів і захопили й Кафу, й Феодоро. І не можна не поцікавитися, чи це взагалі взаємопов'язані події? І як склалася доля Менглі Герая в момент турецького вторгнення?

Емінек ‒ якого Менглі Герай незадовго до того вигнав із посади ‒ відразу після повалення хана повернувся з вигнання до Криму. Він зібрав військо Ширінів та повів їх усіх на Кафу, де перебував Менглі Герай. Однак бунтівних беїв цікавив не скинутий із престолу хан, а Шейдак, який сховався там же, в Кафі, якого ненавиділи всі Ширіни й були готові на все, аби отримати його в свої руки. Ширіни обложили Кафу, але самостійно взяти укріплене місто були нездатні. Однак Емінек уже подбав про підкріплення: він заздалегідь надіслав листа османському султану Мехмеду II, запрошуючи його разом захопити Кафу.

Объяснение:

Answer 2

Кримські хани визнавали залежність від Османської імперії, яка очолювалася султанами, з різних причин:

1. Військова захист: Кримський ханат розташовувався на південному сході сучасної України і прилеглих територіях, і це місце розташування ставило його під загрозу військових посягань з боку могутніх сусідів. Визнавши залежність від Османської імперії, кримські хани отримували підтримку турецького султана у випадку військового конфлікту.

2. Політичні інтереси: Відносини з Османською імперією дозволяли кримським ханам підтримувати свою владу та стабільність у Кримському ханаті. Турецький султан признавав кримського хана своїм васалом і надавав йому певний ступінь автономії, що дозволяло ханату функціонувати без більших втручань з боку Османської імперії.

3. Торгівля: Кримський ханат мав важливе положення на торгових шляхах, які з'єднували Схід і Захід. Відносини з Османською імперією полегшували торгівлю через цей регіон та сприяли економічному розвитку ханату.

4. Зовнішні загрози: Крім загроз від інших великих держав, Кримський ханат також стикався з натиском козацьких та татарських груп з північного заходу. Він міг розраховувати на підтримку Османської імперії у випадку небезпеки з цього боку.

Отже, кримські хани визнавали залежність від турецького султана, оскільки це відповідало їхним інтересам у плані безпеки, стабільності та економічного розвитку їхнього ханату.